Знайомтеся, цього чоловіка звати Микола Філатов, утім, знайомлячись він відрекомендовується виключно «Іванич». Цей позивний отримав від спільноти байкерів України, до якої і сам належить ось уже протягом 50 років. Зараз «Іваничу» – 75, він – людина, яка присвятила все своє життя мотосправі. Початок байкерського шляху був закладений ще в 1968 році.
«Моє мотожиття почалось із того, що всі мої друзі на той час професіонально займалися мотоспортом. На той час була така Чернігівська команда «ДОСААФ», яка виступала на чемпіонаті України за Чернігівську область, і оскільки друзі всі там, то і я з 1971 року почав ходити в цей клуб. Згодом отримав мотоцикл і почав виступати на чемпіонатах України», — найстарший байкер України «Іванич».
І хоч відтоді минуло понад 50 років, «Іванич» досі чудово пам’ятає свій перший придбаний за власний кошт мотоцикл.
«Ява». На той час то був найкращий мотоцикл. Усі хотіли мати тільки «Яву», бо всі радянські мотоцикли були трохи гірші за «Яву», — найстарший байкер України «Іванич».
Після цієї легендарної «Яви» Іванич мав ще кілька мотоциклів. Були серед них закордонні байки, були вітчизняні, були спортивні та стандартні. Утім, із виходом на пенсію чоловік залишив собі два мото «для душі» – червоний і оцей білий, на якому він сьогодні приїхав на зустріч із нами. Та з початком повномасштабного вторгнення ухвалив рішення один із них передати на потреби ЗСУ.
«У мене було два мотоцикли. Червоного я віддав, коли почалась війна
Прикордонникам. Зараз той мотоцикли служить у прикордонників на кордоні з білоруссю», — найстарший байкер України «Іванич».
У 75 років, зізнається «Іванич», складно сідлати металевого коня, адже підступний вік дається взнаки й озивається болем у різних частинах тіла. Утім, щодня чоловік сідає за кермо і проїжджає кілька кілометрів дорогами області, адже в такі моменти біль відступає. І саме оце відчуття свободи надихає його. А ще надихають люди – представники байкерської спільноти України, які стали для чоловіка родиною.
«Це наш український спортсмен, який першим подолав «Дакар». Кілька разів подолав «Дакар».
Воно мене надихало і я, коли мені важко, відкривав будь-яку сторіночку і знову читаю, читаю, читаю.
Я відкриваю будь-яку сторінку і розумію, що людина відчувала там – порівняно з нами, ми маємо молитися на тих людей, які змогли пройти той складний шлях. Ті біди, горе і ті рани, травми, лікування всі», — найстарший байкер України «Іванич».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фонтани, клумби і музей антикваріату: в громаді на Чернігівщині чоловік створив ландшафтну казку
Із початком повномасштабного сьогодення весь свій життєвий досвід і любов до мотоциклів «Іванич» вкладає у волонтерську справу: переобладнує байки для потреб ЗСУ та лагодить їх чернігівським волонтерам.
«Останнього разу зробили мотоцикли: один був із майданчиком, аби евакуйовувати поранених. А другий був такий, що нас попросили нічого не ставити, сказали, що вони самі знають, що туди поставити у візок. Є бажання, по можливості поїду допоможу.
Я зробив їй таку радість – зробив капітальний ремонт двигуна, аби Олечка не хвилювалася, їздила і могла спокійно допомагати людям.
Чим можу, тим допомагаю зараз. Що у моїх силах – роблю людям», — найстарший байкер України «Іванич».
Тож якщо на дорогах міста побачите привітного сивобородого «Іванича» – привітайтеся. Адже він – найстарший байкер України. Чоловік, який понад 50 років за кермом. Байкер – який закоханий у своє мотожиття.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
