Прожила вдовою й не ходила до лікарів: 100-річна бабуся розповіла рецепт довгожительства

Ворота цього сільського двору останні півроку не зачиняють взагалі, і собаки сховані подалі від порога – тут звикли, що гість може з’явитися несподівано. До Орлівки Куликівського району всі їдуть подивитися на Варвару Сулим – місцеву довгожительку. Їй виповнилося 100 років і рівно 5 місяців.

«Ну, нащо ви заботилися?»

«Ми вам бажаємо, щоб ви ще сто років прожили!».

«Ой, Боже, ой, не хочу».

Вона маленька, в неї чорні руки від роботи і обличчя, пописане зморшками. Попри поважний вік і слабке здоров’я, довгожителька не відмовляється від хатньої роботи.

«Отак я і живу, отак я і живу».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Феноменальне зцілення: столітня бабуся з Чернігівщини подолала рак

І навіть допомагає невістці готувати їжу. Хоч, зізнається, що в сотий рік життя заслабла і кожна справа дається дуже важко.

«Не підніму чугуна, а борщ перекину».

Варвара Сулим живе вдвох із невісткою Катериною в селі. 10 років тому поховала сина Миколу, донька Галина ще жива. З невісткою тримають корову, свиней, курей і птицю. Минулого літа сторічна бабуся ще косила траву і годувала курей, сьогодні, каже, худоба її не слухається.

«Курочкам дасть, як не лежить, коли що… вже ж відер не тяга, вона негодна, але помаленьку мені допомагає. Онукам радіє, питає, коли вони поприїжджають», – розповідає невістка довгожительки Катерина Сулим.

Варвара Максимівна прожила складне життя. Батька розкуркулили і відправили в заслання, її троє менших сестричок і братів виховувалися в інтернаті. Ще зовсім молодою Варвара Максимівна познайомилася із чоловіком Олександром, обоє працювали в Чернігові у радгоспі. Жінка народила йому двох дітей. Їхнє родинне щастя обірвала Друга світова війна – її Олександра забрали  на фронт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сіверянка-довгожителька за крок до світового рекорду

«Як забрали, так і забрали. До Красного мосту довела, розійшлися і все», – говорить довгожителька Варвара Сулим.

Олександр був першим і останнім коханням Варвари Максимівни. Вона більше ніколи не виходила заміж і за життя не покохала жодного чоловіка. Виховувала дітей, тримала господарство.  Найбільше дякує чоловіковим батькам – вони захищали молоду вдову й оберігали її до останнього подиху.

«Я по фермах працювала, серпом не жала, льону не брала, так свекруха вдома навчить, і ото я тоді вже… щоб люди не сміялися, ні прясти, ні ткати, а тут навчила», – згадує довгожителька Варвара Сулим.

Рецепту свого довголіття бабуся довго не розповідала. Каже, і сама здивована, що прожила стільки віку.

«Працюй, працюй, працюй і все. Так і проживеш».

Працю вона вважає ліками від усіх хвороб. Зізнається, ніколи в житі  не ходила до лікарів. А ще любила життя і поважала людей.

Журналіст: Яна Титенок

Оператор: Михайло Пронін

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password