Сенсаційна знахідка: презентовано 12 прижиттєвих зображень гетьмана Мазепи (Відео)
7 червня на прес-конференції в Укрінформі презентували нові прижиттєві зображення гетьмана Івана Мазепи.
Усі зображення гетьмана від автора знахідки Сергія Павленка надрукують у журналі «Пам’ятки України».
«Вже 25 років ми водимо по залу гетьманства ексурсії. І люди, коли ти розповідаєш його біографію, гетьмана Мазепи, завжди питають «Як він виглядав»? Все більше і більше ми досліджуємо нових речей у вивченні кожного гетьмана, зокрема і Мазепи, який був 22 роки при владі. Дуже багато художників та істориків показували різні варіанти Мазепи, але тільки зараз можна прочитати у журналі «Пам’ятки Мазепи» дослідження Павленка, де він дослідив Троїцьку надбрамну церкву і її внутрішні розписи», — заявила на прес-конференції директор Музею гетьманства Галина Ярова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У пошуках скарбів Чернігівщини: де сховали золото вікінги, Мазепа і Полуботок
У свою чергу автор знахідки, мазепознавець Сергій Павленко розповів, що розшифровував зображення з Троїцької надбрамної церкви – «Лик святих пророків», «Лик святих праотців» та інші.
Він також зазначив, що самого Мазепу найчастіше зображали в образі Іоанна Предтечі. За словами фахівця, відшукати портрети саме Мазепи серед тисячі інших зображень було непросто, але свої можливі знахідки він співставляв з уже відомими портретами, гравюрами гетьмана.
Павленко також припустив, що ці роботи змогли досі зберегтись завдяки тому, що будівля Троїцької надбрамної церкви не завжди мала вільний доступ для відвідувачів, а самі зображення всередині брами знаходились надто високо, щоб пересічні відвідувачі могли детально аналізувати зображення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Батурині пройшов маштабний квест стежками Мазепиного кохання
Як зауважив дослідник, він підійшов до цього питання як історик і дослідив багато факторів: «Підтримку, зокрема, отримав від реставраторів. Вони підтвердили, що це живопис кінця 17 століття, це час Мазепи».
«Всі нові дослідження все більше приводять нас до справжньої іконографії Мазепи. Дослідження Павленка уточнює та переконує нас у тій іконографії, яка наразі вимальовується. Але я сподіваюсь, що кращий портрет Мазепи ще попереду», — додала художниця, автор серії «Герої козацької України» Наталія Павлусенко.
Загалом у свіжому випуску журналу «Пам’ятки України» вже надруковані перші 4 з 12 нових портретів Мазепи. Решту зображень читачі зможуть побачити в наступних випусках видання.
Джерело: Укрінформ
А.С.Пушкин о Мазепе
Что он не ведает святыни,
Что он не помнит благостыни,
Что он не любит ничего,
Что кровь готов он лить, как воду,
Что презирает он свободу,
Что нет отчизны для него.
Издавна умысел ужасный
Взлелеял тайно злой старик
В душе своей. Но взор опасный,
Враждебный взор его проник. …И где ж Мазепа? где злодей?
Куда бежал Иуда в страхе?
…Забыт Мазепа с давних пор!
Лишь в торжествующей святыне
Раз в год анафемой доныне,
Грозя, гремит о нем собор.
Полтава
Лучше памятник Карлу ХII. Лучше памятник собаке, чем ее хвосту.
Про тему «Шевченко і Мазепа» й казати нічого. У «Шевченківському словнику» (1976) все поставлено з ніг на голову. «Шевченко в поемі «Чернець» протиставив зрадникові укр. народу М. мужній (! – В.П.) образ С.Палія, а в повісті «Музикант» – полковника Г.І.Галагана, підкреслюючи їхню боротьбу за непорушність союзу укр. і рос. народів, – стверджував безіменний автор. – В «Іржавці» поет згадав, як шведи з М. тікали з Полтави в Бендери. В повісті «Близнецы», в «Археологічних нотатках», в записах нар. творчості Шевченко називав М. «анафемой», «проклятий Мазепа», «вражий Мазепа»1.
Шевченківський словник. У 2 т. – К., 1976. – Т.1. – С.373. Тарас Шевченко, який у своїх історичних візіях часто опирався на свідчення «Історії Русів», в оцінці Мазепи й Палія цілком відійшов від цього джерела. «Історія Русів» Мазепу осуджує, пояснюючи його відхід від Петра І і союз із Карлом ХІІ виключно «пекельною злобою» та «особистою образою»
Історія Русів. – К., 1991. – С.254.