Чернігівці обстежують свій будинок, щоб встановити у підвалі індивідуальний теплопункт.
Володимир намагається економити тепло. Щоб обігріти свою чотирикімнатну квартиру, чоловік платив за квитанціями захмарні суми. Зі своєю 50-відсотковою пільгою ветерана збройних сил він сплачував по вісімсот гривень щомісяця. Сподівався, утеплення врятує.
«Я утеплився, але це великого ефекту не дає, навпаки, є таке поняття «точка роси» і там збирається пліснява. Тому необхідно, щоб утеплився весь дім», — зазначає мешканець будинку Володимир Агінський.
Керівники ОСББ цього будинку знайшли інший вихід. Економити гроші і тепло пропонують власним теплопунктом.
«Індивідуальний теплопункт ставиться на окремий будинок. До цього моменту ставилися звичайні лічильники тепла, і людям пояснювали, що вони економлять тепло. Але насправді ці лічильники нічого не дають», — директор Департаменту енергоефективних технологій Андрій Курников.
Витрати на таку економію розділять на двох: Державу і мешканців. 80% відсотків програми енергозбереження сплачуватиме місцева влада, і 20% – люди. Проте остаточну вартість енергозберігаючої послуги визначить оцей чоловік. Петро Галобіцький – директор столичної енергоаудиторської компанії. Він спеціальними приладами визначатиме, куди втікає тепло будинку.
Зі своїм тепловізором він зазирне й в інші дірки. А тоді розпише все на папері та підрахує суму утеплення. Порадить необхідний теплопункт для конкретного будинку.
«Якщо вам жарко — ви не можете підкрутити та зменшити тепло, то ви відкриваєте вікно – і ваше тепло і гроші вилітають у вікно. Якщо є автономне опалення – ви можете підкрутити. Індивідуальний теплопункт і дає оцю можливість, коли ви можете щось відлагодити», — директор енергоаудиторської компанії Петро Галобіцький.
Індивідуальних теплопунктів у Чернігові ще немає. Цей будинок — пілотний. Аудит допоможе мешканцям з’ясувати, що треба зробити, щоб вберегти тепло.
