Наближаються новорічні свята — час, коли особливо важливо берегти та відроджувати українські традиції. Одним із їхніх елементів є дідух – символ добробуту та зв’язку з предками.
«Традиції, які на Чернігівщині, на жаль, через наших сусідів були трошки свого часу забуті, політично притиснені. Однак від початку повномасштабної війни почали відроджуватися традиції, які були ще до часів радянського союзу, вони починають повертатися. Задум такий:коли заносили той сніп у хату, то згадували не тільки тих, хто у Святвечір був за святковим столом, а й тих предків, яких уже немає, а їхній дух є. Це пов’язано з багатьма складовими – тут є і язичництво, і церква, і сучасність. Треба знати, що це наше», — Олександр Крутько – майстер із виготовлення дідуха.
Олександр сам вирощує жито, овес, льон, пшеницю та просо – все, що потрібно для створення дідуха.
«Де вирощую? Ми розуміємо, що з містом, що небезпечно десь знаходитися, тому я знайшов такий вихід: є ділянки, власники яких виїхали. У кожного ж своя ситуація. Є покинуті ділянки, я маю на увазі садові, які не використовуються, то з дозволу власників я вирощую це сам. Посіяв, полив, потім жнива, далі зберігання. Саме зараз настав час почати з ними працювати, щоб виготовити дідуха. Усе, що пов’язано з роботою з соломою, зі злаками цими, воно вже несе позитив, коли я з цим працюю, у мене добрий настрій, я, на щастя, забуваю, яке в нас сьогодення. Однак нагадує, коли щось пролетіло чи щось сказали, або в телефоні новини прочитав, а так іде тільки позитив. От я і працюю, настрій гарний», — Олександр Крутько – майстер із виготовлення дідуха.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від очіпків до барвистих хусток: історія українського головного убору на Чернігівщині (Відео)
Бувають дідухи різних розмірів, однак їхній символічний зміст залишається незмінним. Відрізняються вони лише кількістю використаного матеріалу та тривалістю роботи. За словами Олександра, аби створити одного дідуха, потрібно приблизно п’ять годин кропіткої праці.
«Дух що там, що там. Не буває духа маленького або великого. Є кілька напрямів, як виготовляють дідух у країні. У нас, на Поліссі, – так, на заході країни інакше, там підхід інший. Я спілкувався з майстрами з різних регіонів, коли дізнався, що таке дідух, як він складається, як особисто я його бачу – наприклад, чи коротенькі ніжки, чи довгі, багато зерняток чи мало. І зрештою вибрав для себе такий вигляд», — Олександр Крутько – майстер із виготовлення дідуха.
Олександр уже п’ять років створює дідухів. За цей час, пояснює майстер, інтерес до традиційного українського оберегу суттєво зріс – особливо серед молоді, яка дедалі частіше обирає дідух як символ свята.
«Нам казали колись: до сьомого коліна. Дідух хоч і сніп, але так зібраний, що в ньому закладена одна з цифр, що асоціюється зі створенням, – це основна цифра сім, тобто до сьомого коліна. Ті кошти, що ми отримуємо за реалізацію дідуха, за майстеркласи зі створення цих виробів, певна річ, ідуть на донати», — Олександр Крутько – майстер із виготовлення дідуха.
Плекайте в собі українське та передавайте наші традиції далі, саме на таких ініціативах тримається жива українська культура.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
