Загублений і майже втрачений скарб: на Чернігівщині занепадає унікальний архітектурний комплекс (Відео)
Комплекс «Покорщина», який розташований у Козельці та має статус пам’ятки архітектури національного значення, може зникнути вже найближчими роками. За словами істориків, це унікальна споруда XVIII ст., вона вважається єдиною дерев’яною садибою козацько-старшинського типу на лівобережній Україні, що збереглася донині.
«На сьогодні садиба повністю не збережена, раніше вона мала типову структуру: йшла алея від будинку, вздовж цієї алеї розташовувався каретний сарай, руїни котрого ще можна спостерігати, була комора двоповерхова з галереєю, пообіч були два флігелі. За територією центрального будинку знаходилася кам’яниця. За цією кам’яницею був сад. Загальна територія садиби, щоб ви собі уявляли 2,7 га», — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського Олександр Бондар.
Наразі чимало речей із садиби втрачено, але в Чернігівському художньому музеї ще збереглися оригінальні портрети мешканців маєтку, який належав кільком родинам. Спершу полковому писарю Івану Покорському, після чого садибу викупила Наталія Розумовська, яка передала помістя у спадок своїй доньці, дружині київського полковника Юхима Дарагана. Свого часу сюди приїздили й царські особи.
«Існує такий переказ, що колись там навіть зустрічалася Наталя Дем’янівна Розумовська із імператрицею Єлизаветою Петрівною, бо наче, за історичними переказами, син Наталії Дем’янівни Розумовської був фаворитом Єлизавети Петрівни. Тому й відбувалася та зустріч», — завідувач наукового відділу Чернігівського обласного художнього музею Катерина Шульга.
Наразі комплекс знаходиться на балансі Чернігівської облдержадміністрації. Проте кілька років тому Козелецька районна рада намагалася забрати садибу у власне майно, аби мати змогу виконувати там ремонтні роботи, адже об’єкт є привабливим для туристів через своє географічне положення. Та зробити цього не вдалося.
«Такі були кроки і спроби, щоб його сюди передати, щоб можна було вкладати кошти і щось робити на районному рівні. Але приміщення ж не передалося. Обласна рада коштів не виділяє, тому що там суми потрібні захмарні. Реставрувати це приміщення, треба таку суму, що її немає в обласному бюджеті. Це треба якісь гранти чи програми», — начальник відділу культури і туризму Козелецької РДА (1997 – лютий 2018 рр.) Любов Боришполець.
Як розповіла Любов Боришполець, у 2017 році Козелецька районна та Чернігівська обласна ради розробляли спільну програму з відновлення комплексу Покорщина, подавали її на конкурс проектів Європейського фонду регіонального розвитку, проте проект віддали на доопрацювання.
«Ми розуміємо необхідність відродження цієї садиби, безпосередньо обласна адміністрація це питання порушувала вже неодноразово. У 2008 році була розроблена проектно-кошторисна документація, на сьогодні вона вже застаріла. Потребує перерахунку. І зважаючи на те, що коштів немає в обласному бюджеті, ми бачимо лише такий спосіб – залучення інвесторів або міжнародної допомоги», — спеціаліст розвитку туризму і музейної роботи Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олена Груда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія садиби губернатора в чотирьох світлинах
Місцеві жителі розповідають, що маєток уже не один десяток років стоїть занедбаним.
-Там же ніхто не прибирає, нема нічого. Як ото стоїть, так і є, хіба що травичку покосять і все. Ні ремонтів, ні чогось іншого.
— Та ніхто там і трави не косить. Ніхто не буде займатися ним. Якби там щось нормальне було, то люди туди ходили б, а так уже потроху і забувають, що воно там таке.
— Там уже воно таке запущене, там раніше рушники якісь вишивали і ще щось таке. І та садиба вона от така, що ніхто її не бере, щоб реконструкцію зробить.
— Ну хай би воно було, тим більше, він же невеликий цей маєток. Можна його реставрувати і хай би був.
— Це просто приємно подивтися. Люди приїдуть з-за кордону подивитися, туристи зрештою приїдуть.
— До нас же в собор приїжджають екскурсії і їдуть у Доньовку. Там теж монастир, проїжджають через лікарню, там, де старовинна будівля. Там наче відновили.
— Так відновлювати, якби цим хтось зайнявся, туди поставили б охорону або сигналізацію, щось зробили з цього путнього, а не так, що почали забивати вікна, зрештою все це повідламували і воно знову залишається таким.
В облдержадміністрації кажуть, що станом на 2017 рік повне відновлення мало б коштувати 16 мільйонів гривень, зараз вартість робіт значно зросла через економічні фактори. Та історик Олександр Бондар, який займається дослідженням садиби та наразі працює над написанням книги про неї, застерігає, що з роботами треба поквапитись, адже кам’яниця зможе простояти ще близько 20 років, а от центральний будинок – не більше 5.
Журналіст: Ольга Лазун
Оператор: Роман Лазун