Добрянка і Радуль – осередки старообрядництва на Чернігівщині

C34895B5-877B-4354-84A0-8C2A490829EE-e1610522301563-1-e1611131475157-1-e1611303881728-1-e1615357495169

Кожен куточок Чернігівщини по-своєму особливий. Зі своєю унікальною історією та людьми, які його населяють. Та, безперечно, з-поміж усіх громад нашого краю особливо вирізняються селища Добрянка і Радуль. Адже тут і досі панує дух старообрядництва.

Предками тутешніх жителів були справжні старовіри, які в XVII столітті виступили проти церковної реформи патріарха Никона і введення нових релігійних обрядів, богослужбових книг та ікон.

Щоб уникнути розправи, «розкольники», а саме так їх називали, змушені були шукати притулок у віддалених куточках держави. Селилися вони відособлено, до чужинців і всього нового ставилися насторожено, але між собою жили дружно.

Зараз визначити старообрядців за зовнішнім виглядом складно. А раніше чоловіки носили підперезані російські сорочки навипуск (косоворотки) й каптани. Також вони не голили бороди. Жінки вбиралися у сарафани й запиналися великими хустками, які не зав’язували, а заколювали. У дорослих завжди при собі були особливі вервиці – ліствиці.

Релігійні свята у старообрядців такі ж, як і в православних, щоправда, обряди відрізняються. Наприклад, немовля при хрещенні тричі з головою занурюють у воду. І нині великим гріхом старообрядці вважають куріння, вживання алкоголю, лихослів’я, неповагу до старших людей і батьків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На шляху до Європи: селище на Чернігівщині перетворюється на Амстердам

У XIX столітті в Добрянці було 8 церков, а зараз тільки дві. Одна з них – старообрядницька Святого славного великомученика Димитрія Солунського, освячена в 1790 році. Аналогічного храму на Чернігівщині немає.

У церкві зберігся знаменний спів за крюками – стародавніми нотами. Так співали в X столітті, традицію продовжують і в XXI столітті. Церковні книги, які використовуються для богослужіння, виготовлені на початку XX століття і написані гуслицьким письмом.

До речі, тут також діє приватний музей старообрядництва. Його облаштував місцевий житель Сергій Коноваленко. У музеї можна побачити безліч предметів побуту старообрядців: самовари, посуд, одяг, килим ручної роботи, рушники, книги, фотографії, і навіть робочий патефон. Їх пан Сергій купував у антикварних магазинах, на барахолках, отримував у дар від місцевих жителів-старовірів. Колекцію чоловік збирав понад 15 років.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register