Наприкінці 1941 – на початку 1942-го в Єлінських лісах (колишній Сновський район) базувався і воював Чернігівський обласний партизанський загін. А в 1976 році в Єліному відкрили музей партизанського руху на Чернігівщині. До речі, єдиний в області. Щоправда, це філія Чернігівського історичного музею імені Тарновського. Тому більшість експонатів, які туристи можуть побачити в п’ятьох залах, передали з обласного центру. Також музейні працівники з Чернігова оформили виставки та стенди.
Сновщина під окупацією
Другий зал музею розповідає про життя села під час фашистської окупації. Зокрема, представлені стенди з документами, які видавали фашисти. Наприклад, указ про те, що всі підлітки від 12 до 14 років повинні зареєструватися на біржі праці. І перелік заборон, за порушення яких очікував розстріл. Працівники музею звертають увагу туристів на оголошення «До прекрасної Німеччини». На жаль, на каторжних роботах у цій країні загинули багато співвітчизників. Щоправда, хоч і дивно, перші ешелони з людьми їхали в незвідану даль урочисто. Фашисти обіцяли, що в Німеччині змучених усілякими стражданнями слов’ян нагодують, напоять, одягнуть і взують. Тому спочатку добровольців було багато. Перший ешелон зі Сновська теж відправляли з піснями. І люди, сподіваючись, що на новому місці проживання їх забезпечать усім необхідним, брали з собою мінімум речей. Але коли поширилася інформація, що в Німеччині все не так добре, як розповідають фашисти, добровільно їхати туди вже ніхто не хотів. Але фашисти не питали згоди, а заганяли людей у вагони, як худобу, силоміць, під страхом смерті.
Крім документів, у залі є інші, не менш цікаві експонати. Наприклад, кітель солдата німецької польової жандармерії. Також представлені особисті речі німецького воїна – дрібні гроші, блокнот, фляга, коробка від протигазу, горня, а також нагороди – знак за боротьбу з бандитизмом (бандитами фашисти вважали партизанів) і залізний хрест. Можна побачити тут і відреставровану німецьку каску.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині живе 103-річний чоловік, який ще дасть фору молодим
Партизанське життя
У третьому залі музею зібрані матеріали про партизанський рух на Чернігівщині. Цікавих експонатів представлено багато. Зокрема особисті речі партизанів. Примітно, що спеціального обмундирування бійці антифашистського підпілля не мали. У кого що було з одягу, в тому й ходили – хто у вишиванці, хто в гімнастерці. А ось вирізнялися партизани гарнізону червоними стрічками, навскіс пришитими до головного убору. Такі ж стрічки носили на верхньому одязі ліворуч на грудях.
Цікава історія пов’язана і з танковою гарматою, що зберігається в музеї. Якось до села приїжджав 87-річний фронтовик із Ніжина Петро Кропив’янський. Безумовно, що він та інші гості відвідали музей. У третьому залі ветеран одразу ж звернув увагу на танкову гармату. Він оглянув її з усіх боків і сказав, що саме з цим знаряддям йому довелося повоювати. А було все так. Одного разу на узліссі партизани і 16-річний хлопчина Петрик, якого тільки взяли в загін, виявили підбиті радянські танки. Тоді серед партизанів був боєць на прізвище Козін. Він добре знався на техніці, тому запропонував товаришам: «Давайте знімемо гармату з танка, поставимо її на дерев’яний хід і пальнемо по фашистах». Так і зробили. Єдине, на чому наголосив фронтовик, – колеса на гарматі поміняли.
Представлені в музейній кімнаті й експонати, знайдені в партизанському «Лісограді». Здебільшого це фрагменти зброї. Подібні артефакти зберігаються і в п’ятому залі. Зокрема, зразки автоматів, а також протитанкова рушниця. Також у музеї туристи зможуть побачити білі маскувальні халати партизанів, їхні дерев’яні лижи і справжню партизанську гармошку. У музеї також відтворили макет партизанської землянки. В експозиції серед особистих речей партизанів представлені алюмінієві ложки. Є відомості, що їх виливали просто в загоні.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
