До Нового 2017-го року залишилося кілька днів. Народ потихеньку (кожен у міру своїх фінансових і гастрономічних збочень) уже розпочав підготовку до свята. Свята – у розумінні посиденьок за столом перед телевізором. Адже саме на цей ритуал і витрачаються шалені гроші. Але не про це мова.
Карнавалу не буде…
Хоч як ми всі хочемо вірити в казку і в те, що у новому році життя стане таким безтурботним, що хоч пісні співай про «как прєкрасєн етот мір», треба розуміти істину – чуда не буде! У 2017 році життя в Україні, на жаль, відчутно не покращиться. Тут і до ворожки не треба ходити. З якого дива мріяти про рай земний? Війна завершиться? Ні!
АТО вже починає бути менше вигідною ворогам, ніж нашим «вождям». Крим також уже давним давно не наш, і, судячи з риторики «вождів», ніхто його вже й повертати не збирається. Та й чи потрібен він нам? Це окреме питання.
А Бюджет на наступний рік? Невже головний фінансовий документ України дає підстави говорити про те, що все буде «чьотко»? Мабуть, ні. Скандальні, «обговорені-обсмоктані» 3 200 гривень також натворять чимало проблем… Знайомий бізнесмен-аматор (власник невеличкого продуктового магазину в селі) вже звільнив 2 своїх продавчинь і став за прилавок із дружиною.
Окрім того, дуже вже смердить парламентськими перевиборами. У разі, якщо цей політичний апокаліпсис таки оголосять, з півроку після перевиборів щастя не чекайте. Цей (хоча й об’єктивно так необхідний) процес призведе до «павутинної стабільності».
Чи, може, ви думаєте, що «трампи» з «меркелями» розкидають над Україною тонни валютної манни з неба? Чи вірите в те, що наші парламентарі перестануть красти й брехати? Забули – «ніхто, крім нас»… Отож…
Новорічна акція: замість жовчі – мрії та кохання!
А тепер робимо глибокий вдих… і видих. А після цього спльовуємо. Стоп! Життя в Україні справді не стане кращим. Але хто забороняє ставати кращими нам? Ми можемо і навіть повинні розучитися плюватися гіркою жовчю і звинувачувати всіх і вся. Ми можемо перестати красти й брехати.
Кожен із нас – на своєму локальному мікрорівні. Зовсім не важко навчитися любити не тільки себе, а й оточуючих.
Дуже просто допомагати й підтримувати, посміхатися, кохати, обіймати, цілувати, жартувати, дарувати, жертвувати і головне – МРІЯТИ! Хто нам, трясця його матері, забороняє мріяти? Мрії – це рушій прогресу, вагомий крок до позитивних змін!
«Пупи землі» виходять із моди…
У новому році ми можемо (можливо, навіть треба) перестати корчити з себе всезнаючих пупів землі і жити звичайним адекватним життям. А ще у новому році ми можемо частіше вилазити зі своїх акаунтів і більше часу проводити на свіжому повітрі, ходити в гості до друзів, провідувати батьків, ходити на пікніки, врешті – бігати вранці.
Життя ніколи не стане кращим, якщо не почнете змінюватися ви!
Павло СОЛОДОВНИК
Шановний Павло Солодовник, як бы уси украински журналисты казали б как ВЫ людям ПРАВДУ… То не только бы смогли в 2017-м году остановить кровопролитную никому не нужную гражданскую войну, а и реально улучшить Жизнь в Украине, даже несмотря на «убийственный» для украинской экономики бюджет Украины!!! Именно Вашей ПРАВДЫ или ЛЖИ очень и очень много зависит! Ваша ПРАВДА будет взращивать в людях ДОБРО! А ЛОЖЬ это питательная почва ЗЛА! УДАЧИ ТЕБЕ в твоём нелёгком, но очень важном для Народа Украины труде, здоровья, счастья и благополучия!!!
Дуже гарний текст, пане Павло!
Але є і помилковість. Жити чесно вигідно коли всі живуть чесно. Жити чесно, коли є нечесні, невигідно. Ось чому заклик починати з себе хибний. Під час війни починають зі знищення зрадників, інакше не можна. Так само й в мирному житті — щоб наповнити ємність, в ній спочатку потрібно позатикати дірки. Інакше корупційне спустошення перевершить будь-які намагання наповнення.