Війна на Донбасі підняла цілий пласт патріотів України, які постали на захист своєї країни.
Крім добровольців, які воювали і воюють на фронті, є ще й волонтери, які винесли на своїх плечах найважчий перший період війни.
А є ще раціоналізатори і винахідники, які першими привезли на фронт безпілотні літальні апарати, першими допомагали модернізувати зброю і техніку бійців ВСУ. А ось націоналістичний рух «Азов» спробував спрямувати свої ресурси на створення нових зразків бронетанкової техніки.
У складі полку «Азов» була створена інженерна група, що розмістилася на території тренувальної бази полку «Азов» на київському заводі ЗАТ «АТЕК» (колишній завод «Червоний екскаватор», він припинив функціонування в 2000-ні роки).
Першою спробою інженерної групи стало створення в листопаді 2015 року на базі танка Т-64 прототипу концепту бойової машини підтримки танків (БМПТ) «Азовець».
Машина розроблялась з урахуванням бойового досвіду, була забезпечена двома бойовими модулями з потужним озброєнням: спарена автоматична авіаційна 23-мм гармата ГШ-23, 7,62-мм кулемет ПКТ і пускові установки протитанкових керованих ракет вітчизняного виробництва «Стугна» та «Корсар». Огляд екіпажу здійснюється виключно через систему відеокамер, розміщених по периметру всього корпусу.
Не можна стверджувати, що «азовці» — першопрохідці в цій темі. В Україні проводилися роботи з розробки різних варіантів БМПТ. Так, Харківське конструкторське бюро ім. Морозова створило три бойові машини піхоти на базі танків Т-84, Т-72 і Т-64.
В перших двох випадках конструктори подовжили корпус танків, додавши один опорний каток і розмістивши десантне відділення позаду башти. Крім екіпажу з трьох осіб, у БТМП поміщалися ще п’ять стрільців, які могли покинути машину через люки в кормі.
Пробратися до цих люків можна було по проходу, влаштованому поруч з моторним відділенням. Обидві БТМП були забезпечені стандартним танковим озброєнням, але в серію так і не пішли.
Що стосується машини на базі Т-64 – БМП-64, то тут оригінальна конструкція була перероблена більш кардинально: конструктори перемістили двигун вперед, а десантне відділення залишили позаду. Машина могла перевозити трьох членів екіпажу, а також 12 десантників. Як озброєння пропонувався бойовий модуль – 30-мм автоматична гармата, 12,7-мм кулемет, а також протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр».
Однак і в цьому випадку до серійного виробництва не дійшло.
І ось буквально днями «азовцями» було заявлено про закінчення робіт із переобладнання БРДМ-2 на нову броньовану машину БКМ (бойова колісна машина).
Прототип БКМ повинен бути публічно продемонстрований на оборонній виставці «Зброя та безпека – 2016», що відкриється в Києві 11 жовтня 2015 року.
За деякими даними ця бойова машина має повну бойову вагу 8 тонн, місткість — дев’ять осіб, максимальну швидкість ходу по шосе – 95 км/год. із запасом ходу до 500 км, швидкість на плаву – 10 км/год. Вихід десанту й екіпажу здійснюється через задню апарель і бортові двері.
Машина оснащується дизельним двигуном General Motors у 215 к.с., а замість трансмісії вперше в вітчизняній практиці застосовується гідростатичний привід із двома гідромоторами на мостах. Встановлені також два водомети оригінальної конструкції.
Багато уваги приділено протимінному захисту. Крім днища корпусу V-подібної форми застосоване нове рознесене бронювання корпусу, що містить прямокутні «соти», закриті зверху бронекришками. «Соти» заповнюються високоефективними модульними захисними елементами, заміна цих елементів в кожній «соті» може здійснюватися в польових умовах. Стверджується, що ця перевірена стендовими обстрілами конструкція бронювання забезпечує захист від бронебійної кулі Б-32 з СВД з дистанції 15 м.
Прототип озброєний модифікованою баштою БРДМ-2 з 14,5-мм і 7,62-мм кулеметами, однак інженери запевняють, що машина може бути оснащена різними типами бойових модулів.
