Однією з особливостей війни на Україні в 1918 – 1921 роках було широке використання бронепотягів. Причому українські «залізні фортеці» вперше прийняли бій саме на Чернігівщині – причому ще до знаменних подій на Крутах.
Наприкінці грудня 1917 року для протидії радянській агресії на залізничну лінію Бахмач – Доч прибув бронепотяг «Вільна Україна». Він був першим із серії бронепотягів типу «Хунгуз» (за назвою озброєних бандитів, які діяли в Північно-Східному Китаї), збудованих на київському заводі Гретера і Криванека. Замовлення на спорудження надійшло ще напередодні Першої світової війни. Виробництво велося надзвичайно швидкими темпами – на спорудження одного бойового потягу в середньому витрачали 16 днів. Озброєння було доволі потужним – кілька гармат і 24 кулемети.
До бойових дій перший броньований поїзд був готовий 1 вересня 1915 року. Верховний головнокомандувач, великий князь Микола, оглянувши бронепотяг, залишився вельми задоволений побаченим. А вже 9 вересня панцирник під командуванням поручика Крапівнікова відбув на фронт. Брав участь у боях під Луцьком, у Нароцькій операції, діяв на залізничній лінії Ковель – Сарни.
На грудень 1917 року він знаходився на ремонті в Київських залізничних майстернях. Був реквізований українською владою, перейменований на «Вільну Україну». На нього було набрано нову команду з юнаків-добровольців, переважно зі студентів і гімназистів. Командиром панцерного потягу залишився капітан російської армії Довгополов.
Наприкінці грудня 1917 року більшовицькі загони під командуванням колишнього матроса Д.І.Артюхова та латиського стрільця Рейнгольда Берзіна почали наступ на станцію Доч. Запеклий бій відбувся 6 січня 1918 року в районі станції Макошине Сосницького повіту (нині Менського району).
Станція була стратегічно важливою, оскільки тут був міст через Десну, після його взяття для росіян відкривався шлях до Ніжина, а далі й Києва.
Росіянам протистояли добровольці зі складу 1-ї Української військової школи ім. Богдана Хмельницького та Куреня Смерті. Один з очевидців згадував: «…у нас почався наступ матроського відділів зі сторони Гомеля. 6 січня вони дійшли до станції Доч, де й зустріли їх 1-ша і 3-тя сотні та бронепотяги. Матроси добре не знали пішої війни, йшли під спиртом, не лягаючи; їх багато забито і вони відійшли за річку. У нас знищено бронепотяг і перебито багато обслуги».
Із більш сучасним супротивником – а дії більшовиків підтримував панцирник «Радянська Росія» – та підготовленою залогою шансів київські юнаки не мали. Бронепотяг отримав кілька прямих влучень і почав відступати до станції Бондарівка.
«Там застали пошматований і знекровлений бронепотяг капітана Долгополова. Сам він був тяжко поранений у ноги, що звисали, коли він сидів в оглядовій вежі. Юнаки тут сіли до своїх ешелонів. Почали відходити на станцію Доч. Бронепотяг Довгополова сунувся повільно – він уже не був здатний ні на що. Залога його була майже вся мертва, гармати знищені, біля одної лежав поручник із відірваною головою… Були значні втрати. Виносили забитих і ранених до санітарного вагону. Довгополов ледве дихав від втрати крові, і надвечір 6 січня пошкоджений, не здатний до бою бронепотяг зі своїм санітарним вагоном дійшов до Києва».
Повного списку загиблих у тому бою немає. У літературі знайшлись тільки двоє – це обслуга гармати Ісидор Троцький (19 років) та Олександр Жук (18 років).
Після бою напівзруйнована «Вільна Україна» прибула до київських головних залізничних майстерень. Робітники швидко полагодили частину панцерника, потім він використовувався у вуличних боях під час повстання у Києві на початку лютого 1918 року.
На початку 1919 року бронепотяг знаходився у складі більшовицької армії, носив назву «Комуніст Коростеньського району», першим командиром якого був Лазар Табукашвілі, потім командуючий бронеколоною 1-ї УРЧА.
Панцерний потяг було відвойовано ІІ корпусом Української Галицької Армії під Старокостянтиновим у серпні 1919 року. Спільно з підрозділами Січових Стрільців Армії УНР брав участь у боях за Київ. Згодом був захоплений підрозділами армії генерала Денікіна.
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
