Розпад Радянського Союзу та подальший розділ армії пройшов дуже непросто. В Азербайджані та Грузії, наприклад, відбувалися прямі захоплення техніки. Непросто все було і в Україні. У всіх на слуху був випадок із переходом під український прапор у липні 1992 року сторожового корабля СКР-112 під командуванням Сергія Настенка (згодом він став командиром флагмана українського флоту фрегата «Гетьман Сагайдачний»).
Однак були й інші випадки, причому явно підготовлені російськими розвідниками. Йдеться про викрадення шести бомбардувальників Су-24 з аеродрому Старокостянтинів до Росії 25 років тому – 13 лютого 1992 року.
За офіційною версією, екіпажі відмовилися скласти присягу на вірність Україні і таким чином висловили свій протест. Однак існує й інше пояснення – це була ретельно розроблена операція російських спецслужб, метою якої було послабити бойовий потенціал української авіації та завдати по ній серйозного морального удару.
Серед тих, хто перелетів до «Шаталово» (Смоленська область), були вищі офіцери – заступник командира дивізії Чорний і штурман полку, який розробив чотири маршрути перельоту до Росії.
Сам аеродром був спеціально вибраний як найбільш пристосований для посадки літаків типу Су-24, а сам переліт здійснювався через територію Білорусі, щоб унеможливити виявлення літаків радарами української ППО.
До авіаторів терміново вилетів головнокомандувач ВПС РФ Дейнекін, якому для цього довелося покинути Мінськ, де проводилась чергова зустріч глав країн СНД. Як писали російські ЗМІ, «зворушлива зустріч бойових льотчиків» відбулася на аеродромі «Чкаловський» (Підмосков’я), куди пілоти були доставлені з «Шаталово» спеціальним рейсом. Дейнекін прийняв льотчиків прихильно, пообіцявши такі ж посади в ВПС РФ, які вони мали в ВПС СРСР.
Найпікантніше в перельоті полягало в тому, що перельотчики перевезли прапор полку, що їм його перед вильотом передав начальник штабу полку, який одразу після зльоту групи «Жигулями» поїхав до Білорусі, а потім — до Росії, і був серед нагороджених.
Була розіграна політична акція – Україна зажадала повернути літаки, але серйозних наслідків вона не мала: росіяни літаків не повернули, хоча вони були найперших серій і особливої цінності не становили. Зате потім, коли Росія через час зажадала повернути 17 Су-24М останньої модифікації, які тільки перед розпадом Союзу надійшли в полки з заводу, то Україна відмовила.
Багато льотчиків, які літали на Су-24, після цих подій виїхали служити до Росії, оскільки більшість була або родом звідти, або отримала пропозиції служити з підвищенням.
При цьому вони свідомо всіляко шкодили Україні. Так, наприклад, злили пальне з літаків, і після тривалої стоянки без пального непридатною стала як автоматика, так і двигуни. Грошей на капітальний ремонт в України не було, і всі літаки зібрали на базах зберігання. Тільки зараз, із початком війни на Донбасі, Су-24 масово почали вводити до складу Повітряних Сил.
