Штурм Красного Лиману: як це було
Хронологія бойових дій навколо Слов’янська в квітні – липні 2014 року загалом добре описана в різній літературі. Однак є кілька моментів, що потребують докладнішого висвітлення.
Серед них і звільнення такого доволі великого населеного пункту, як місто Красний Лиман (нині – просто Лиман) на початку червня. А сама операція, попри швидкоплинність, досить цікава хоч би тим, що не так уже й часто в ході бойових дій на Донбасі здійснювалася висадка тактичного вертолітного десанту, наприклад.
Сам Красний Лиман був заснований як Лиман запорізькими козаками в 1667 році і свою комуністичну назву отримав тільки в 1925 році. Корисних копалин, як в іншій частині Донбасу, тут не було, і населення здебільшого жило із заняття сільським господарством.
Уперше в історії війни на Донбасі місто прозвучало 12 квітня 2014 року, коли майже 20 озброєними терористами було зроблено спробу захоплення місцевого відділення міліції. Напевно, вперше заїжджі гастролери зіткнулися з небажанням місцевого населення приймати нову владу. Після того, як міліціонери забарикадувалися, на мітинг зібралися сотні городян – причому як прихильників «російської весни», так і її противників. У ході переговорів озброєні люди були змушені їхати ні з чим.
Але близькість до Слов’янська і бездіяльність місцевої влади практично не залишали місту шансів. Уже 30 квітня на сесію міської ради увірвалися 40 бойовиків, які під дулами автоматів змусили депутатів голосувати за визнання «ДНР». За короткий час у місті з’явилися п’ять блокпостів.
Красний Лиман був критично важливим для бойовиків Гіркіна-Стрєлкова в плані постачання, тому було цілком очевидно, що дуже скоро була спланована локальна операція з його визволення. Для її виконання залучили найбільш боєздатні на той момент частини української армії – 25-ту окрему парашутно-десантну та 79-ту аеромобільну бригади, а також частини НГУ, озброєні найсучаснішими на той момент БТР-4.
Від початку червня розпочалась серйозна підготовка, причому бойовикам було висунуто ультиматум, а над містом постійно розкидалися листівки з попередженням місцевому населенню про початок бойових дій. Тобто Краснолиманський «гарнізон» бойовиків готувався до відбиття можливої атаки. Однак штаб АТО переграв їх, і операція почалася рано-вранці 3 червня з висадки з пари Мі-8 під прикриттям Мі-24 на північній околиці міста тактичного вертолітного десанту (близько 40 бійців зі складу 3-го і 8-го полків спецназу), одночасно зі боку Харкова почалося висунення десантників.
Далі почався повноцінний штурм міста, якому за інтенсивністю, щоправда, було далеко до Дебальцевого або Іловайська. Причому вперше в історії війни масовану підтримку надавали як САУ «Нона», так і гаубиці «Мста-Б» 1-ї батареї 55-ї артилерійської бригади.
Справедливості заради треба зазначити, що відповідати бойовикам було нічим – найпотужнішою зброєю в них були 120-мм міномети, які, по-перше, просто технічно не могли дістати до артилеристів, а по-друге, були практично одразу знищені вогневими нальотами за коригуванням місцевих жителів.
Завдяки збалансованій тактиці власні втрати української армії в ході операції зі звільнення Червоного Лиману були мінімальними. Загинув солдат 79-ї аеромобільної бригади Юрій Власенко – перший загиблий десантник миколаївської бригади.
Справжньою «окрасою» операції стали грамотні дії українських льотчиків і вертолітників. Перш за все для розвідки і цілевказівки через відсутність безпілотної авіації широко використовували літаки Ан-30Б, що практично постійно «висіли» в районі Слов’янськ – Краматорськ – Красний Лиман.
Безпосередню вогневу підтримку наступаючим надавали як бойові вертольоти Мі-24 (діяли виключно парами), так і штурмовики Су-25. При цьому льотчики-штурмовики, крім 250-кг бомб і некерованих ракет, активно застосовували і бортову 30-мм гармату. Обов’язкове прикриття з повітря забезпечували винищувачі – причому як МіГ-29, так і Су-27.
Цілями для ударів із повітря були не тільки блокпости, а й, наприклад, залізничний вокзал «Красний Лиман», де були зосереджені великі сили бойовиків. Були пошкоджені адміністративна й господарська будівля станції, платформа та полотно.