У спадок від СРСР Україна отримала велику кількість артилерійських систем – як самохідних, так і буксируваних калібру 122-мм, 152-мм та 203-мм. Крім того, на озброєнні ЗСУ є три види реактивних систем залпового вогню: 122-мм «Град», 220-мм «Ураган» та 300-мм «Смерч».
Під час війни на Донбасі саме артилерія відіграє ключову роль, тому дуже часто іноземні військові спеціалісти називають конфлікт «війною артилерії».
Річ у тім, що відколи наприкінці липня 2014 року майже повністю зникла з бойових порядків авіація, саме артилеристи стали ударною силою війська. Саме артилерія допомогла зупинити просування російського агресора в серпні 2014 року. Достатньо згадати лише кілька епізодів: артналіт на колону батальйонної тактичної групи 76-ї бригади ВДВ ЗС РФ, коли була знищена велика кількість бронетехніки, майже повністю знищена колона 18-ї окремої мотострілкової бригади в районі Сніжного (Донецька область), коли тільки зафіксовано втраченими було більше 46 одиниць різної техніки. Саме завдяки підтримці артилерії вдалось так довго тримати оборону Донецького аеропорту.
На сьогодні, як і у всій українській армії, в артилеристів триває період модернізації – у більшості підрозділів з`явились обчислювачі, зроблені на базі волонтерських планшетів, які поставляла волонтерська організація «Армія SOS», на озброєнні були поставлені безпілотники для корегування вогню.
Крім того, вже відчутна допомога з країн Заходу. Найбільш суттєвим став внесок США, які поставили велику кількість контрбатарейних радарів далекої та ближньої дії. З появою американських систем ефективність вогню українських гармат збільшилася в рази.
Модернізація артилерійських систем пов’язана з тим, що в Україні немає підприємств для виробництва артилерійських стволів. Тому основний напрям модернізації – реактивна артилерія. Ще до війни була розроблена система «Бастіон-01» та «Бастіон-02», розміщена на шасі автомобіля КрАЗ. Дослідні машини були продемонстровані на військовому параді 24 серпня 2014 року, але на озброєння так і не прийняті через дуже велику кількість недоробок.
Великі надії покладають військові на ще одну модернізацію БМ-21 «Град» — «Верба», що була створена у 2015 році в харківському конструкторському бюро ім. Морозова. За даними розробників, «Верба» заряджається в 7 разів швидше за «Град», а в бойовій ефективності перевершує його в 15 разів. Усі процеси на «Вербі» автоматизовані.
Крім того, був розроблений варіант модернізації РСЗВ «Смерч», який отримав назву «Вільха». Технічні параметри комплексу засекречені, але за деякими даними точність влучення значно вища, ніж у ОТК «Точки-У».
Розвиток ствольної артилерії відбуватиметься за рахунок переходу з радянських калібрів на натовські. Так, уже озвучені плани поступового переходу від радянського калібру гармат 152 мм до гармат калібру 155 мм, є дані про перестволення 85-мм гармат. Але це дуже затратний процес, оскільки виробництва снарядів нового калібру в Україні не існує.
Інша сторона модернізації артилерії – впровадження високоточних артилерійських боєприпасів із наведенням на ціль на кінцевій ділянці траєкторії. Попри якісні удосконалення артилерії за останню чверть століття, витрата звичайних снарядів для вирішення типових завдань залишається надто великою. Тим часом використання керованих і коректованих снарядів у 155-мм або 152-мм гаубицях дає можливість знизити витрату боєприпасів у 40-50 разів, а час ураження цілей – у 3-5 разів. В Україні є достатньо потужні розробки – так, на озброєння у 2012 році був прийнятий керований артилерійський снаряд «Квітник». Він украй обмежено використовувався під час війни на Донбасі. Але ця зброя дуже дорога – один постріл за цінами 2012 року коштував 200 тисяч грн.
