Доля танкістів завжди дуже трагічна – попри те, що піхота щиро заздрить броні і швидкості, проте в бою в разі потрапляння снаряда або наїзду на міну танк майже завжди стає братською могилою для всього екіпажу. Це підтверджує і бойова статистика.
Так, за два з половиною роки боїв на Донбасі 1-ша окрема танкова бригада втратила в боях 21 танк: 18 Т-64БМ «Булат», 2 Т-64Б1В і 1 Т-64БВ. Загинули 53 військовослужбовці, серед них 7 офіцерів: 36 людей загинули і померли в 2014 році, 13 – у 2015-му і 4 – в 2016-му. Майже всі вони загинули цілими екіпажами.
Показова в цьому плані історія екіпажу Т-64БМ «Булат» командира взводу 2-го танкової роти капітана Андрія Плохого (позивний «Копчений»).
Із початком антитерористичної операції із контрактників бригади були сформовані танкові екіпажі, що почали воювати на луганському напрямку. Танк № 681 був закріплений за командиром танка – капітаном Андрієм Плохим (1983 р.н.), навідником – сержантом Андрієм Мансуровим (1989 р.н.) та механіком-водієм старшим солдатом Сергієм Нагорним (1991 р.н.).
Саме взвод капітана Плохого було передано добровольчому батальйону «Айдар», танкісти прикривали дії добробату під час боїв за Георгіївку наприкінці липня 2014 року. На той час у противника з’явилася деяка кількість бронетехніки, тож це не була легка прогулянка. Позивний «Копчений» скоро став звучати по обидва боки фронту – так, 21 липня в Георгіївці танкісти його взводу в тяжкому прямому бойовому зіткненні змогли підбити ворожий танк.
До початку серпня командування відкликало всі «Булати», щоб сформувати ударний кулак для штурму Луганська з північного напрямку. 3 серпня 2014 року під час атаки «Булат» наїхав на протитанковий фугас у районі села Червоний Яр. Після вибуху боєкомплекту шансів врятуватися екіпаж не мав…
6 серпня відважні танкісти були поховані в різних куточках нашої батьківщини: двоє в Чернігівському районі Чернігівської області (Мансуров – у Гончарівську, а Нагорний – у с. Слабин), а капітан Плохой – у с. Первомайське Черкаського району Черкаської області.
Усі вони посмертно 8 вересня 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Указом Президента України № 708/2014 були нагороджені орденом «За мужність» III ступеня.
Андрій Мансуров народився 10 липня 1989 року в місті Куп’янськ Харківської області. Закінчив Харківську загальноосвітню школу № 121 та Первомайський професійний ліцей, де здобув професію електрогазозварювальника. У 2007 році був призваний до лав Збройних сил України на строкову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі в селищі Десна Козелецького району. З 2008 році проходив військову службу за контрактом у 1-й танковій бригаді на посаді командира танку. Залишився батько, дружина та двоє дітей.
Сергій Нагорний народився 17 вересня 1991 року в місті Чернігові. Після закінчення Чернігівської загальноосвітньої школи № 20 вступив до Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, де здобув професію маляр-штукатур. У 2010 році призваний до лав Збройних сил України на строкову службу. Після демобілізації працював охоронцем. У жовтні 2013 року пішов служити до лав Збройних сил України за контрактом. Залишилися дружина та син.
Андрій Плохой народився 26 червня 1983 року в с. Первомайське Черкаської області. Станом на літо 2014 року він займав посаду заступника командира роти з озброєння. Залишилась донька.
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
