Відкрите вторгнення російських регулярних військ на територію України на початку серпня 2014 року не дало можливості підрозділам Збройних сил України та добровольцям завершити антитерористичну операцію на сході країни.
Через нестійкість більшості батальйонів територіальної оборони, які покинули свої позиції, склалася катастрофічна ситуація – насамперед на південному напрямку, де супротивнику відкрився прямий шлях на Запоріжжя.
В умовах розвалу фронту командування кинуло в бій все, що тільки можливо. Зокрема й техніку з параду. Так, артилерійські системи «Мста-Б» терміново були передані 3-й батареї 55-ї артилерійської бригади із Запоріжжя.
На той момент бійці батареї знаходилися на базі, намагаючись оговтатися після розгрому 25 серпня під Старобешевим, коли в результаті артилерійського удару росіян були втрачені всі гармати, загинули люди.
Сформувавши фактично заново батарею (щоправда, замість шести гармат вдалося поставити в стрій тільки п’ять) в ніч на 3 вересня запорожці були відправлені до району Волновахи.
Тут планувалося проведення ударних дій 79-ї аеромобільною бригадою, для якої була вкрай необхідна артилерійська підтримка. Основними цілями були призначені Старобешівська ТЕС, мости і переправи через р. Кальміус.
Однак сам виїзд був пов’язаний із великими труднощами – так, механізми заряджання гармати, отриманої просто з параду, було рясно залито фарбою поверх бруду і солідолу. Були й інші проблеми.
Прибулі на місце о 2-й ночі 3 вересня розрахунки одразу ж отримали бойове завдання – організувати рухомий загороджувальний вогонь по колоні російських танків, що рухалась по дорозі Вознесенка – Горбатенко. Не без проблем швидким вогнем далекобійними снарядами було зроблено кілька залпів. Після чого запорожці швидко зібралися, оскільки очікували удару російських «ураганів» у відповідь.
Що стосується результатів стрільби, то артилеристи, за словами розвідників 79-ї бригади, твердо впевнені, що кілька російських танків були вражені. Підтвердити документально цей випадок доволі складно, оскільки територія на сьогодні не контролюється Україною, проте кілька обгорілих танків на тому напрямку по фото є, і існує велика частка ймовірності, що це саме цей випадок.
Ранок 3 вересня запорожці зустріли на шляху в район Маріуполя. Ось як згадують бійці: «Недалеко від Староласпи колона 55-ї бригади зустріла колону 79-ї десантної бригади. Хлопці висувалися з району Петровського і Комсомольського на своєму шляху у напрямку до Новоазовська.
Вразили зразки всілякої броньованої техніки, більшість яких була допрацьована, посилена і модернізована вручну. Але ще більше вразили наші хлопці. Спокійні, сильні, впевнені, зосереджені. Радісно махали нам, щиро відповідали на наші вітання».
Далі ще будуть бої в районі Донецького аеропорту восени 2014 року, де запорізькі бійці проявили себе з найкращої сторони, однак вересневі події стали однією з віх війни.
