За крок до Донецька: танковий прорив до Путиловського мосту

Те, що танки грають у війні на Донбасі роль основною ударною силою — ні для кого не секрет. Є в історії війни і випадки танкових боїв — звичайно, не масштабу Другої Світової війни, але все одно дуже значні. Один з таких випадків стався під час операції по знищенню стратегічно важливої транспортної розв’язки поблизу Донецька 18 січня 2015 року.

Кінець січня 2015 року відзначено різким погіршенням загальної ситуації на лінії фронту — для того, щоб відвернути частину сил сепаратистів від Дебальцеве наше командування організувало загострення протистояння і навколо Донецького аеропорту.

18 січня 2015 року рота 2-го окремого танкового батальйону отримала наказ висунутися в район одного з передових опорних пунктів — «Зеніт», який розміщувався в бункері частини ППО поблизу селища Опитне. Однак замість повноцінної роти до «Зеніту» прибув лише зведений танковий взвод з чотирьох танків під командуванням лейтенанта Ждана. Справа в тому, під час проміжної зупинки в Водяному шість танків терористи накрили «Гради» — в результаті дві машини отримали невеликі пошкодження і були виведені в тил.

Завданням танкістів була підтримка дій 1-го батальйону 95-ї аеромобільної бригади, який повинен був атакувати селище Спартак, захопити його, вийти до Путиловскому мосту, закріпитися, щоб забезпечити висунення до мосту групи саперів, яка повинна була підірвати міст.

Атака почалася опівдні. З чотирма танками пішло шість БТРів і ГАЗ-66 з ЗУ-23. З ходу танкісти розстріляли спостережні пункти супротивника на шахті «Бутівка» і передовий блокпост на околиці Спартака, чотири танка заїхали в Спартак і попрямували вулицею прямо на міст. Причому організованого опору супротивник не надав — мабуть, ніхто не чекав такої «жвавості» від українців. Обстріл зі стрілецької зброї танки зупинити не міг, спроби гранатометників «батальйону Схід» вийти на дистанцію вогневого контакту були відбиті десантниками з втратами для противника.

Близько 13:00 танки буквально вилетіли в район моста. Однак на той час десантники відстали. Спроби зв’язатися з командним пунктом або з десантниками були марними — зв’язок навіть на такій короткій дистанції не працював — ймовірно, противник застосовував серйозні радіоперешкоди.

Тоді командир взводу віддав команду двом екіпажам зупинитися і прикрити шляхи відходу. А він сам зі старшиною Скрицьким вирішив атакувати міст. Тим більше що їм вдалося «зловити» два танка противника, які стояли під Путиловським мостом, розвернувшись кормою до наших, і їх екіпажі спішно завантажували боєкомплект. Тут же під мостом стояв бронетранспортер та багато легкових автомашин. Мабуть, противник з ранку отстреляв боєкомплект в районі нового терміналу і пішов на перезарядку — під Путиловським мостом був обладнаний склад боєприпасів.

Обидва танкових екіпажу (Ждана і Скрицького) одночасно відкрили вогонь по виявленим цілям. Наші били майже в упор зі ста метрів тому промахнутися було неможливо. Почалися вибухи боєприпасів, майже відразу загорівся міст.

Переконавшись в тому, що міст приречений, Ждан скомандував відхід. Першими почали відходити танки прикриття. Як тільки вони розвернулися, як тут же з провулка прямо на танк Скрицького вилетів російський Т-72. З 20 метрів російський танкіст вистрілив — пряме попадання в верхній бронелист. Однак екіпаж Івана Ждана не втратила самовладання, і зреагував миттєво — доворот башти і другий постріл Т-72 зробити не встиг, отримавши кумулятивний снаряд майже в упор. Вибух! Ніхто з екіпажу вражого танку не врятувався.

Екіпаж Скрицького буквально врятував Ждан — посадив на башту і вони рвонули по вузькій вуличці Спартака до своїх. Але на зворотному шляху їх вже чекали: вогонь піхоти і ще одного танка був щільним — противник розібрався в ситуації. Під час відходу ще один наш танк був підбитий — екіпаж потрапив в полон.

Тільки три танка змогли вийти на околицю Спартака — як виявилося десантники залишилися там і вели бій з підрозділами противника, які  підтягнулись до околиці. Під час відходу недалеко від блокпоста противник підбив ще один наш танк. Стрілецьким вогнем були поранені всі члени екіпажу Скрицького, один військовослужбовець в ході руху не втримався на броні і потрапив в полон.

Результати цієї неоднозначною операції — Путиловский міст знищений, згоріли чотири танки противника (виявилося, що під мостом стояв ще один танк, який загорівся і вибухнув від влучень снарядів і детонації складів з боєприпасами). Було знищено і багато іншої техніки. Наші втрати — три танка. Чотири танкісти потрапили в полон — на жаль, двоє з них залишаються там досі …