«40 петель добра»: чернігівські в’язальниці плетуть речі для онкохворих, сиріт і знедолених (Фото)

Добре, що в наш нелегкий час є не байдужі до чужого болю люди і ті, які готові приходити на допомогу іншим у непростих ситуаціях. Очевидно, що серед таких Альона Розумієнко з Чернігова.

Уже майже три роки разом із командою однодумців по всій країні допомагає дітям і людям, які опинилися в біді. Волонтери та координатори проєкту «40 петель добра» в’яжуть речі для дітей та дорослих і передають їх в інтернати, в будинки для людей похилого віку, онкохворим, бездомним, малозабезпеченим та іншим знедоленим. Із чого усе стартувало та як проєкт просувається нині, Альона  розповіла журналісту ЧЕline.

«В’язанням займаюсь усе життя. Свого часу плела на замовлення, далі був період, що взагалі не плела, бо не хотілося. А потім знову взялася за спиці, адже багато пряжі залишилося відтоді, як я в’язала на продаж. Це був мій додатковий заробіток свого часу.

Оскільки пряжа залишилася, то подумала, що треба таки щось із неї плести, оскільки викинути шкода. Щоправда, для себе створювати якісь речі не хотілося.

Мені подобається плести дитячі речі. Поступово ці речі накопичувалися, і я віддавала їх у дитячі будинки. А пізніше познайомилася з волонтерами і почала сама волонтерити.

Поступово задумувалася, як об’єднати волонтерство та плетіння. В інтернеті знайшла інформацію, що в Росії є проєкт «28 петель добра». Там вони маленьким діткам недоношеним допомагають. І що є проєкт «40 петель добра», який от лише стартував. І я вирішила, що в Україні теж має бути подібний проєкт», – розповіла Альона.

Вона зізнається, що спершу було дуже важко, давався взнаки і брак довіри. Адже зверталася по спонсорську підтримку до магазинів пряжі, шукала в’язальниць. Писала пости в соцмережі. Але в жінки не було багато підписників, тож інформація поширювалася не так швидко, як хотілося б. Однак люди потроху почали цікавитися. Тому Альона вирішила влаштувати зустріч із зацікавленими людьми, та прийшли аж дві людини. А задум був, що Альона приноситиме на такі зустрічі пряжу, а натомість їй в’язальниці приноситимуть уже готові в’язані вироби.

Після першої невдачі Альона не склала руки, та й поступово коло однодумців збільшувалося.

«Люди з усієї України почали надсилати мені власноруч сплетені речі. Згодом я вже отримувала гори посилок і було неабияк важко давати їм усім раду.

Я задумалась над тим, щоб відкрити подібні проєкти в інших містах України, шукала однодумців. А це нелегко, бо проєкт благодійний і зарплати за участь у ньому ніхто не отримує. На сьогодні благодійний проєкт «40 петель добра» реалізується в 13 містах. І мені легше стало, бо маю помічників і помічниць, яких називаю феями добра», – розповідає жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігів хоче купити вакцини від ковіду

За її словами, в Чернігові людей, які захоплюються плетінням, багато. Але не кожен чи не кожна може або хоче займатися благодійністю.

«Зараз зі мною співпрацюють приблизно 30 людей із Чернігова. Причому стереотип, що плетінням захоплюються жінки у віці, – неправдива. Молоді дівчата вив’язують дуже гарні речі. І в’язання зараз – дуже модне захоплення. Адже тепер багато можливостей і багато хорошої пряжі.

Наприклад, собі речі я плету вже тільки з якісної пряжі. У крамниці не можу вже одяг купувати. Торік, щоправда, захотілося придбати магазинний светрик. Але через два дні я його віднесла назад, бо він почав качатися», – пояснює Альона.

На початку функціонування проєкту «40 петельок добра» було всякого.

«Спершу я приймала всі плетені речі. І якихось конкретних замовлень, що потрібно, не робила. Налагоджувала контакти з інтернатами, будинками для людей похилого віку, онкоцентрами. До речі, онкохворим до вподоби наші іграшки та плетені шапочки, але не теплі, а ті, що для краси, з літньої пряжі.

Коли вперше приїхала в Будинок маляти, що в Прилуках, мені відповіли, що у них все є і нічого не потребують. Але коли побачили світлини, то думку змінили.

У Чернігівській області я взаємодію вже з усіма інтернатами. Якщо сама не їхала, то зв’язувалась із закладом телефоном і відправляла посилки.

Окрім того, я відправляла посилки в подібні заклади в інші області, малозабезпеченим людям, бійцям нашим на схід тощо», – розказує Альона.

Вона не приховує, щоб був період, коли хотілося все покинути і більше не займатися проєктом. Але після короткої паузи, зрозуміла, що без цієї справи вже не зможе. Адже до неї приєдналися небайдужі люди, і не забарилися різні почесні відзнаки за благодійність.

Попереду в Альони та її фей добра ще багато роботи і різних задумів. До речі, їхня група у Facebook «40 петель добра. Чернигов» відкрита, доєднатися до неї може кожен охочий. Адже додаткові руки в благодійному проєкті ніколи зайвими не бувають.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко, фото – з групи «40 петель добра. Чернігів»