Імідж*
Недарма кажуть – чим далі в ліс, тим більше дров. Якщо адаптувати цей шедевр народної мудрості під реалії сьогодення, то істина така – чим далі реформують, тим складніше чесним людям виживати. В нинішній буремний час в Україні бути фермером непросто.
Працювати законно, прозоро і чесно, витримуючи тиск з боку державних і недержавних органів – вже величезний подвиг. Але окрім продирання крізь бюрократичні хащі, аграріям доводиться вести постійну боротьбу з конкурентами. Подекуди, боротьбу досить жорстку – на межі законності. Так, фермерам ТОВ «Білорусь» довелося звертатися до правоохоронців, а згодом і до суду для захисту свого врожаю.
Ця історія трапилася ще у вересні 2014 року в Чернігівській області. Одного ранку на поле обабіч траси Київ – Гомель, орендоване і засіяне компанією ТОВ «Білорусь», приїхали два комбайни і почали збирати кукурудзу. Ситуація була б цілком звичайною, якби не той факт, що комбайнами і вантажівками, що прибули разом із ними, керувала людина, котра не мала на це жодних прав.
Ласим до результатів чужої праці виявився Олександр Войтов – колишній власник ТОВ «Бурівське», яке згодом перетворилося на ТОВ «Білорусь». Чому пан Войтов вирішив, що має право зібрати цей врожай – невідомо.
Як би це парадоксально не звучало, але в суді він своєї провини не визнав і стверджував, що мав намір покосити лише частину поля, яку нібито орендував у місцевих селян. При цьому не зміг надати ані доказів такої оренди, ані підтверджень, що він щось засівав на тому полі. І взагалі, поведінка Войтова на судовому засіданні істотно відрізнялася від його поведінки у день збору врожаю. А тепер найцікавіше – То як же все відбувалося?
Етап перший: вчинення злочину
Олександр Войтов заздалегідь домовився із власниками комбайнів та двох вантажівок про обмолот та перевозку кукурудзи з поля, площею понад 200 га. Проте в суді він зазначав про намір обкосити лише 10 га. Чи став би хтось наймати стільки техніки (до того ж з іншого регіону) заради 10 гектарів? Логіка і здоровий глузд підказують, що ні. Та й спеціалісти у своїх вердиктах одностайні.
Окрім комбайнерів та водіїв вантажівок, пан Войтов залучив декількох охоронців. За його словами – «на випадок поломки». За словами свідків – для забезпечення безперешкодного обмолоту.
Прибувши на поле, Войтов особисто командував збором врожаю. Розставив техніку, спланував порядок обкосу (по периметру ділянки, що також зводить нанівець версію про план скосити лише частину). Всім учасникам подій неодноразово оголошував, що саме він є власником цього поля. Коли ж охоронці, найняті справжнім власником, прибули до місця події, а за ними приїхав і сам директор ТОВ «Білорусь» — почалася суперечка.
На той час встигли зібрати майже 15 тон зерна кукурудзи. Войтов до останнього боровся за можливість вивезти зібране – навіть сам вскочив за кермо «КАМАЗу» із зерном і намагався поїхати. Ситуацію вдалося врегулювати завдяки втручанню поліції.
Етап другий: судовий розгляд
В суді Войтов не зміг надати переконливі докази навіть щодо свого права збирати частину врожаю. У той самий час, ТОВ «Білорусь» мало усі необхідні документи для підтвердження правомірності використання земельної ділянки, а покази свідків довели, що передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив та посів здійснювалися на замовлення та за кошт ТОВ «Білорусь».
То кому ж належить врожай? І ті зібрані Войтовим 15 тон зерна кукурудзи, і ще майже 1900 тон, які він обмолотити планував, але не встиг? Чернігівський районний суд розбирав справу майже два роки і визнав Олександра Войтова винним у незакінченому замаху на грабіж в особливо великих розмірах (ч.3 ст.15, ч.5 ст.186). Вироком суду Войтова було засуджено до восьми років позбавлення волі.
Здавалося б, історія закінчилася справедливо. Винуватець встановлений, покарання чесне. Крадіям – тюрми. Проте адвокати Войтова подали апеляційну скаргу, відтак у справі з’явився третій етап.
Етап третій: апеляція
Новий розгляд матеріалів справи Войтова відбудеться зовсім скоро, 31 травня 2017, у апеляційному суді Чернігівської області. Тож чи залишиться вирок незмінним? Чи зможе суддя, Іван Петрович Баглай, побачити нові нюанси у цій, здавалося б, очевидній ситуації?
Ми будемо спостерігати і сподіватися на чесне правосуддя. Адже подібні ситуації трапляються досить часто, і вже не одному фермеру доводилося перешкоджати незаконному збору свого врожаю.
Судове рішення у справі Олександра Войтова може стати гарним прецедентом, застереженням для недобросовісних аграріїв і надією на захист для чесних фермерів.
Існує вірогідність того, що Олександр Войтов (як фінансово ресурсна людина) вже «вирішив» питання на свою користь і шальки терезів Феміди захиталися в його бік. І це попри очевидні факти, які доводять 100 % вину хитрого аграрія. Зважаючи на це, в день засідання – 31 травня під стіни апеляційного суду в Чернігівській області з контролюючою акцією вийде громадськість та журналісти. Мета – проконтролювати за тим, щоб суд відбувся справедливо – без маніпуляцій та несподіваних поворотів. Винні мають бути покарані! До речі, прокуратура Чернігівщини, яка не сумнівається у злочинних діяннях Олександра Войтова стоїть на позиції жорсткішого покарання – не лише 8 років позбавлення волі, а й конфіскація майна. Цікаво, чи піде Феміда проти прокуратури та закону?!
Так, знаємо добре цього фермера! Хамелеон — це про нього точно! Поки розмовляє такий гарний чолов’яга, а як щось зробить то мало не здасться….
Це за що Ви йому так лестите?? Фермер- це не про нього! Він звичайнісінький злодій! При чому дуже талановитий тажадібний! Вся область його знає! І утік він зі свого Кривбасу теж не простотак, а тому, що там таким голову відбивають, а тут у Чернігові, з ними по судам носяться!!
Могу ответственно сказать то, что Войтов должен денегнаверное всем поставщикам средств защиты растений и посевмата. Причём долгивисят годами, и никто их возвращать не собирается. Но, при этом поставщики тихонькождут и надеятся… Хотя и так ясно, что от таких аферистов можно получить тольконовые проблемы вдобавок до старых долгов.
Насправді це майже безпрецедентно! В умовах українського законодавства дуже важко довести провину таких злодюг. Зважаючи на те що у крадіів завжди більше «живих коштів», ніж у товаровиробників, і є великий ресурс для роздачі хабарів слідчим, прокурорам та суддям. І той факт, що справа пройшла аж до апеляції з вироком 8 років, вже сам по собі свідчить про те що провина підсудного ДОВЕДЕНА незаперечними фактами та численними свідченнями! Також стає чітко зрозуміло, що ні слідчі, ні прокурори, ані судді першої інстанції не взяли хабарів від обвинувачуваного (він не міг їх не давати)! Це вселяє надію в правосуддя!
Тому насправді ця справа буде серйозним іспитом для суддів апеляційного суду які будуть розглядати дану справу. Цікаво буде спостерігати за ходом та результатами даного процесу.
Статья написана с целью давления на суд. Коментаторы одни и те же. А судьям апелсуда предлагаю передать дело в другую область, чтобы исключить все подозрения!!!!! ВСЯ БЕДА В ТОМ, ЧТО ЗЕМЛЯ ПРИНАДЛЕЖИТ ПРОСТОМУ ЧЕЛОВЕКУ, который за ее эксплуатацию получает копейки и то несвоевременно. А фермеры между собой выясняют отношения, может быть и совсем не порядочным путем, в целях получения сверхприбылей. Сколько обиженных рядовых крестьян, а их иски о взыскании долга за аренду длятся годами.
Навряд чи суд буде реагувати на дані коментарі та статью,бо написана вона з однією метою- нашкодити Войтову,і судячи з відкритих кримінальних справ нашкодив він комусь достатньо.Всі про всіх все і так знають.Цікаво ДуЖе як пройде апеляція і чим закінчиться цей «серіал». Поспостерігаємо.
«Кармелюк», зачем же вы переходите на риторические вопросы?? Вы же судья, так Вы и дайте ответ на свои вопросы!