Чому восени нічого не хочеться та як позбутися цього стану: роз’яснення чернігівських психологів

Осінь – особлива пора року, яку і до повномасштабного вторгнення називали сезоном депресій, а нині, коли в Україні триває широка війна, то й поготів.

Між тим, цьогорічний вересень багато хто жартома називав ще одним літнім місяцем, бо видався він теплим і сухим. А ось жовтень, вступивши у свої права, одразу нагадав, що нині – час осені.

Психологи кажуть, що хоч би якими сучасними ми були, все одно залишаємося дітьми природи.

«Саме усвідомлення вмирання природи люди часто називають «осінньою сезонною депресією». Беремо в лапки, оскільки депресія сама по собі є психіатричним захворюванням. Краще для цього стану підійде слово «хандра» чи «апатія»: нам сумно; не маємо сил для виконання повсякденних обов’язків. Зазвичай такий стан притаманний людям, коли літні ресурси організму вже виснажені. Цей настрій посилюють сірі кольори, дощова погода, ранні вечори. Глибоко восени природа взагалі наче говорить: замри, заспокойся, засинай… Вона готує наш організм до «зимової сплячки», – пояснює психологиня Ганна Колесова.

Вона також розповіла, що відома психоаналітик Кларисс Пінкола Естес пише про те, що все живе проходить цикл «життя – смерть – життя». Це стосується і дерев, і тварин, і нас, людей. Цей цикл є у кожному дні (ранок – день – ніч – ранок), у стосунках, у кожній новій справі. Отже, дивуватися, що наша психіка разом із природою переживає цей цикл щорічно, також не варто.

Тож закономірно виникає запитання: «Що робити в такому стані?».

«Найголовніше – прийняття, усвідомлення того, що осінь є часом власне «психологічної економії». Не треба боротися з собою. Ви можете бути втомленим чи сонливим більше ніж зазвичай, і це нормально.

Цю пору художники часто малюють як час «гарячого чаю під теплим пледом». Саме тому варто іноді підкорегувати «наполеонівські плани». Здається банальним, але після тяжкого осіннього дня часто треба просто фізично зігрітися. Це дає відчуття безпеки. Також згадайте, що ще може наблизити вас до цього відчуття. Можливо це фільм із хепі-ендом; прояв любові навколишніх (звільнити час для кращого друга, гри зі своїми дітьми, вечора для коханої людини…); творчість (зробити колаж, намалювати картини за номерами, придумати позитивний пост у соціальних мережах, переставити речі в кімнаті, записатися на нові курси», – порадила психологиня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий очільник музею ім. Тарновського розповів про першочергові кроки на посаді

«Треба жити власним змістовним життям, у якому негативні емоції – злість, презирство, відразу тощо – варто трансформувати в площину реальних приємних вражень та емоцій. Якщо вже й накопичилося негативне, то спрямувати в конструктивні драйвові відчуття. Для кожного це своя сфера, на кшталт їзди верхи тощо.

Крім роботи, в житті дорослої людини має бути ще щось і хтось: хобі (не пов’язане з професійною діяльністю), родина, друзі, домашні улюбленці. Або це улюблені книги, фільми, музика, природа (зокрема, корисно іноді побути й наодинці).

Для кожного в житті знайдеться те, що буде надихати, наповнювати позитивним змістом і дарувати відновлення. Дуже важливий повноцінний здоровий сон і правильне харчування, певні фізичні навантаження, свіже повітря. Відновлення психологічне, фізичне, емоційне полягає і в самостійній систематичній турботі про власний емоційний і фізичний стан», – зазначає Юлія Примак, кандидат психологічних наук, доцент.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко