Українці другі у світі за кількістю домашніх котів. Так, дослідники порахували, що 49% жителів нашої країни мають хоча б одного кота. Про це свідчать дані дослідження німецької компанії Dalia Research. Але як щодо умов проживання тварин і відповідальності власників за них? Останні роки Україна тільки розробляє необхідне законодавство щодо обліку тварин і гуманного ставлення до них. Які норми вже працюють і які правила ще впроваджують для власників домашніх улюбленців, з’ясовували наші експерти.
Навіщо реєструвати тварин?
20 квітня до Верховної Ради внесли законопроект про запровадження обліку домашніх ті безпритульних тварин. Документ передбачає обов’язкову реєстрацію тварин і створення єдиної електронної бази. Це стосується як собак, так і котів. Усі тварини, які досягли двомісячного віку, повинні мати ідентифікаційний номер, закріплений на нашийнику. До бази вноситься інформація про тварину, її господаря й організацію, яка провела чипування та вакцинацію. За реєстрацію стягується разовий адміністративний збір – 180 грн. Відповідно до проекту закону, домашніх улюбленців повинен реєструвати власник, що стосується безхатніх тварин, то відповідальність покладається на місцеву владу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівські коти святкують свій день
«Ніхто не приходитиме до вас додому та не перевірятиме, але, якщо тварина гуляє в публічному місці без нашийника і номерного знака, постає питання щодо адміністративної відповідальності», – зауважує член комісії КМДА з благоустрою Данило Юрченко.
Варто зазначити, що такі великі міста, як Київ, Харків і Львів, вже мають міські бази тварин, куди власники можуть вносити дані своїх улюбленців. Якщо собака загубилась або когось покусала, реєстрація дає можливість швидко віднайти її господаря. У загальноукраїнському масштабі такої бази досі не існує. За словами одного з авторів законопроекту Ірини Суслової, облік тварин повинен не тільки поставити на контроль домашніх тварин, а й зменшити кількість безхатніх. Адже власники не зможуть безкарно викидати їх на вулицю.
Штрафи та більше уваги до здоров’я
Ще однією гучною новацією законопроекту є штраф від 850 до 1700 гривень за неприбрані екскременти тварини. Контролюватиме виконання правил Національна поліція.
Крім того, українців хочуть зобов’язати піклуватися про здоров’я власних улюбленців. У разі ухвалення закону власники щонайменше раз на три роки повинні будуть відвідувати ветеринара та робити необхідні щеплення.
«Що стосується відсутності вакцинації, то за це ми кожен рік платимо життями людей. Власник повинен бути юридично прив’язаний до тварини. Потрібна ідентифікація», – зазначає координатор проектів фонду «Чотири лапи» Марина Шквиря.
Якщо породу собаки визнано потенційно небезпечною, тварині доведеться проходити психіатричний огляд, а господарю навчатися в кінологічному центрі догляду за своїм улюбленцем. У проекті закону встановлюється перелік таких порід, зокрема, як доберман, ротвейлер, кілька різновидів догів, вівчарок, мастифів і тер’єрів. Важливо знати, що, якщо собака заподіяв шкоду здоров’ю людей або їхньому майну, господар нестиме адміністративну відповідальність. Обсяг штрафу повинен визначатися у судовому порядку, залежно від ступеня заподіяної шкоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи потрібні нам зоопарки – думки чернігівців
Крім того, законом планують заборонити робити домашнім улюбленцям косметичні операції, які не пов’язані зі здоров’ям тварини. Йдеться про обрізання хвостів, вух, видалення кігтів і зубів. Винятком у цьому переліку є лише стерилізація. Щодо безпритульних тварин, то закон передбачає їхню обов’язкову біостерилізацію.
«Те, що безпородних собак треба стерилізувати, – правильно, адже ми не знаємо їхнього родоводу. Передусім треба влаштовувати вже народжених і нещасних, які поневіряються на вулицях або сидять у притулках. А не плодити нових, не розуміючи, куди їх узагалі дівати», – підтримує пропозицію керівник притулку для бездомних тварин «Сіріус» Олександра Мезінова.
Недоліком законопроекту експерти називають відсутність поділу тварин на тих, які утримуються у місті та селі. Адже в селах, де переважають безпородні собаки, господарі можуть не захотіти займатись реєстрацією та стерилізацією. Один із авторів документа Андрій Немировський із критикою згоден і запевняє, що документ ще зазнаватиме змін.
«На жаль, ми не можемо розділити село й місто, бо це вже буде федералізація. Це робиться окремою програмою, де це враховуватиметься», – зауважує депутат.
Наразі ж законопроект внесений до порядку денного Верховної Ради й очікує на перше читання.
Відповідальність за жорстокість
Якщо закон про облік домашніх улюбленців – ще справа майбутнього, то відповідальність за негуманне ставлення до тварин існує вже зараз. 1 серпня минулого року Президент України Петро Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. І якщо раніше Кримінальний кодекс передбачав максимальне покарання за знущання над тваринами 2 роки позбавлення волі, то зараз цей термін зріс до 8 років.
Відповідно до закону, за насильницькі дії, порушення правил утримання, а також залишення тварини напризволяще передбачений штраф від 3 400 до 5 100 грн. Якщо тварин дві і більше, то порушнику вже доведеться заплатити від 5 100 грн до 8 500 грн штрафу. За знущання в присутності неповнолітнього передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, а дії з особливою жорстокістю караються строком від 5 до 8 років.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безпритульні тварини на вулицях: чернігівська зооволонтерка розповіла, як зменшити їх кількість
Так, жителя Луцька засудили до 5 років в’язниці за знущання над кошенятами. 21-річний хлопець викидав тварин із вікна та тримав у морозильній камері. Як зазначають зоозахисники, раніше таке покарання не було б можливим. Адже поліцейські не мали права складати протоколи за статтею «жорстоке поводження з тваринами», таке право було лише в інспекторів з охорони довкілля. Тепер повноваження Нацполіції розширені, а суди почали виносити відповідні вироки.
«Це маленький крок до цивілізації. Якщо раніше людина за знущання над тваринами могла отримати штрафу близько ста гривень, зараз цю суму збільшили до 3 500 гривень. Також з’являється поняття кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Але якщо раніше ті страшні садисти, які вирізали очі тварин, а потім знімали це на відео, обходилися штрафами в кілька сотень гривень, зараз нестимуть вже більшу відповідальність», – пояснює засновник руху із захисту прав тварин UAnimals Олександр Тодорчук.
Ставлення до тварин – показник людяності суспільства. І Україні ще є над чим працювати. Попри певні законодавчі зрушення та перші реальні покарання за жорстокість, Україну чекає ще довгий шлях до гуманності та відповідальності.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
