Уже зовсім скоро, 16 липня, набуває чинності новий закон про мову. Головна його мета – захистити рідну державну мову і водночас надати право розвитку мовам національних меншин. Тому критика на нові правила лунає зусібіч. Адже критикувати в нас люблять.
ЧЕline попросив прокоментувати головні важливості закону чернігівську філологиню, доцента, кандидата філологічних наук, координатора волонтерського руху «Безкоштовні курси української мови» в Чернігові Людмилу Зіневич.
«Безумовно, я вважаю, що цей закон на користь. Він не є досконалим. Він дуже лояльний до мов національних меншин, маємо на увазі – до російської мови. Дозволяє її використання в освіті, у вищих навчальних закладах. Водночас він регламентує використання державної мови в державних закладах. Тепер усі чиновники будуть зобов’язані спілкуватись українською мовою, все діловодство українською мовою. Щодо покарання за недотримання закону, то його відтермінували на три роки, і це зважаючи на те, що воно й так адміністративне, не кримінальне», – розповідає Людмила Зіневич.
Тепер в обласних центрах мають створюватись заклади, які сприятимуть поширенню української мови та навчанню мови для людей, які її ніколи не вчили і не володіли нею.
«Якщо до цього часу в нас такі курси існували, але вони були на волонтерських засадах, то тепер цим буде опікуватись держава. Принаймні вона повинна цим опікуватись. Щоб не просто зобов’язати людей, а ще й допомогти їм. Далі. Вводиться обов’язковий іспит з української мови на прийняття громадянства. Це теж дуже важливо. Тобто ми тепер наближаємось до європейських стандартів. Цей закон і зобов’язує, і водночас сприяє поширенню української мови».
За словами Людмили Зіневич, найголовніше – щоб цей закон був не на папері, а щоб він діяв. Щоб його дотримувались. Адже і тепер Конституція наділяє українську мову багатьма правами, хоча насправді їх не дотримуються. Бо немає механізмів покарання за порушення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська стає мовою нації: професійний погляд на мовне питання
«Якщо сьогодні в парламенті, в адміністрації президента, не послуговуються законами. Якщо сьогодні ми дедалі частіше чуємо, що певним регіонам треба повернути регіональні мови. І таким чином ми скочуємось до того, що було до Майдану, до Революції Гідності. Не забувайте, що ця революція починалася з мовного майдану, спершу це був протест проти закону «Ківалова – Колісніченка». Взагалі з мовою дуже небезпечно гратись. І нам, як ото собаці кістку, такі дискусійні питання завжди кидають перед виборами».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
