Рак шлунка – одне з найпоширеніших злоякісних захворювань, що залишається надзвичайно гострою проблемою. Смертність за останні роки в нашій країні й у світі не знизилася. Виявлення ранніх форм раку є єдиним шансом на одужання, акцентує увагу лікар, хірург-онколог абдомінального відділення з урологічними ліжками Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Олександр Жилін.
Щороку в області реєструється приблизно 300 випадків захворювань на рак шлунка. У 2017 році зареєстровано 297 випадків (показник захворюваності 29,0 на 100 тис. населення, що на 62,9% вище середнього показника по Україні – 17,8).
Звідки береться рак?
Серед чинників, що сприяють розвитку раку шлунка, називають особливості дієти та чинники навколишнього середовища, куріння, інфекційний і генетичний чинники. Доведена залежність частоти виникнення раку шлунка від нестачі вживання аскорбінової кислоти, надлишкового вживання солі, маринованих, пересмажених, копчених продуктів, гострої їжі, тваринного масла.
Серед причин також є зловживання алкоголем. Існують дані про залежність раку шлунка від інфікованості Helicobacterpylori. Вважається статистично доведеним, що в інфікованих людей підвищений ризик розвитку цієї хвороби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На кір захворіли переважно нещеплені сіверяни
«У більшості випадків рак шлунка розвивається на тлі тривало наявних передпухлинних станів слизової. Передраковими захворюваннями шлунка називають стани, які згодом можуть перейти в рак або на їх тлі частіше розвивається рак. До таких захворювань зараховують хронічну виразку шлунка, поліпи шлунка, гіпертрофічний гастрит, перніціозну (В12-дефіцитну) анемію, хронічний гастрит зі зниженою кислотністю шлунка. Крім того, ризик злоякісної пухлини шлунка вищий для осіб, які перенесли видалення частини шлунка через якусь іншу хворобу», – коментує Олександр Жилін.
Тривожні дзвіночки
У початковій стадії рак шлунка розвивається безсимптомно і виявляється як випадкова знахідка. На жаль, рак шлунка не має специфічних симптомів. До ознак захворювання належать:
- біль у верхній частині живота;
- нудота;
- зниження апетиту;
- почуття пересичення їжею, навіть коли хворий практично нічого не їв;
- кислотну печію;
- періодичне здуття живота;
- блідість шкіри.
Пухлина може бути джерелом кровотечі, що виявляється чорними випорожненнями, блювотою типу «кавової гущі», анемією. Для пухлин стравохідно-шлункового переходу характерне порушення ковтання. Крім того, в хворих на рак шлунка часто відзначається схуднення, слабкість, швидка стомлюваність.
Блювота частіше свідчить про локалізацію пухлини в ділянці виходу зі шлунка. Локалізація пухлини в ділянці дна шлунка може викликати болі в лівому підребер’ї або за грудиною, симулюючи ішемічну хворобу серця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В управлінні охорони здоров’я прокоментували ситуацію з дитиною, хворою на туберкульоз
Сучасні методи діагностики
Як правило, лікар призначає езофагогастродуоденоскопію з біопсією. Боятися таких слів не слід – це основні методи діагностики. Рентгеноскопія шлунка більш точно оцінює поширення пухлини по підслизовому шару. У разі підслизового росту пухлини рентгенологічний метод може виявитися основним для діагностики. Комп’ютерна томографія (КТ) іноді використовується для діагностики, але метод не можна назвати точним і чутливим при раку шлунка.
Як лікують?
Основними методами лікування раку шлунка є: операція, хіміотерапія й опромінювання. Часто найкращим підходом до лікування може бути застосування двох і більше методів.
У тому випадку, коли радикальне лікування неможливе, терапія спрямована на полегшення симптомів хвороби, таких як порушення ковтання, блювання, кровотеча.
Оперативне втручання: залежно від виду раку шлунка та стадії захворювання, може бути виконана операція з видалення пухлини разом із частиною шлунка або всім шлунком. По можливості хірург залишає неуражену частину шлунка. Навіть якщо рак задавнений і не може бути повністю видалений, операція може допомогти запобігти кровотечі з пухлини або сприяти проходженню їжі через кишківник. Цей тип оперативного втручання називається паліативним, виконується з метою полегшення або запобігання симптомам, а не з метою виліковування від раку.
Хіміотерапія – це використання протипухлинних препаратів для знищення пухлинних клітин. Хіміотерапія зазвичай використовується в задавнених випадках. Вона може бути основним методом лікування або може використовуватись до чи після операції. Є дані про те, що хіміотерапія в поєднанні з променевою терапією може загальмувати рецидив хвороби і продовжити життя хворих із поширеним процесом. Хіміотерапевтичні препарати не тільки знищують пухлинні клітини, але й можуть пошкодити нормальні клітини, що призводить до побічних ефектів − нудоти й блювання, рідких випорожнень, втрати апетиту, облисіння, виразок у роті, підвищеного ризику інфекційних захворювань у зв’язку зі зниженням кількості лейкоцитів.
Променева терапія: метод лікування раку шлунка іонізуючою радіацією. Основне завдання променевої терапії − блокада і знищення ракових клітин. До побічних ефектів променевої терапії належать променеві опіки, що формуються внаслідок тривалого впливу на певну ділянку.
Крім того, після променевої терапії у хворого можуть спостерігатися променеві реакції: слабкість, швидка стомлюваність, нудота, блювання, випадання волосся, ламкість нігтів, серйозні порушення кількісного складу крові.
Клінічні прояви раннього раку шлунка не є специфічними. Тому для більш раннього виявлення раку шлунка повинна бути онконастороженість.
«Хворим із груп ризику, у яких є передракові захворювання, які страждають на анемію, несподівано втрачають вагу і тим, чиї близькі родичі хворіли на рак шлунка, необхідно звертатися до лікаря і своєчасно обстежуватись. Дієвим заходом профілактики може бути зміна характеру харчування, навіть стилю життя. Лікування хворих повинно проводитись у спеціалізованих установах», – наголосив хірург-онколог Олександр Жилін.
