Незвичний проєкт «громадський город» набуває популярності в Чернігові. Екоактивісти разом із небайдужими містянами заклали його на місці захаращеного пустиря в Березовому гаю. Щоправда, багато скептиків нарікали, що ініціатива не приживеться, а маргінали все розторощать і зламають. На щастя, скептичні прогнози не справдилися.
Екоактивіст і керівник громадської організації «Еко Місто» Сергій Безбородько розповів, що вперше подібні локації побачив під час стажування в Словаччині. І був трішки шокований і вражений, що отака спільна мета може об’єднувати людей різного покоління за спільною працею.
Подібний проєкт активісти заходилися втілювати в Чернігові в той час, як почали захищати парк «Березовий гай» від незаконної забудови. Разом із сусідами відстоювали зелену зону – організовували мітинги, волонтерські акції, саджали молоді дерева. Поступово спільнота сусідів-активістів росла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відтепер чернігівці можуть користуватися екододатком із сортування сміття
Небайдужі чернігівці хотіли довести, що громадські городи – це чудова ідея реанімувати занедбані простори, наприклад, перед багатоповерхівками.
«Адже найчастіше там або гаражі стоять, або руїни дитячих майданчиків. Так само було із нашим городом. До нього ділянка була під приватними гаражами. Але їх демонтували і просто залишилися асфальтовані площі та будівельне сміття. А інколи маргінальні групи ходили сюди в туалет.
Натомість ми прибрали сміття, покосили траву, все вичистили, відреставрували паркан. І торік заклали перші теплі грядки. Це такий напрям у землеробстві, коли не використовується важка техніка й добрива. А всі заходи спрямовані на те, щоб просто створити умови, аби овочі й зелень росли, ніби в дикому середовищі. Тобто зменшується кількість робочих годин людей на ділянці та догляд за культурами. Проєктуються автономні системи, які самі по собі функціонують. І врожай росте чудовий», – розповів Сергій Безбордько.
Також сенс цієї грядки в тому, що вона покращує родючість землі. Активісти заклали в неї органічну продукцію – сухе листя, подрібнені гілки, органічні рештки їжі. І торік посадили першу колекцію пряних трав, близько 40 рослин: кілька сортів м’яти, меліси, лаванду тощо.
На цьому експерименти не закінчилися.
«Цього року ми зробили ще кілька об’єктів для вирощування овочів на високих грядках. Це дерев’яні ящики, наповнені сухими гілками та старими пнями, а зверху родючий ґрунт. Ці ящики стоять на асфальті. В них росли томати, огірки, перець, капуста, кріп, петрушка. Також у нашому гаю з’явився компостер. Тож рештки органічної продукції не викидаємо, а складають до компостної ями, щоб у перспективі отримувати добрива», – зазначив пан Сергій.
Цьогоріч активісти проводили багато волонтерських заходів по суботах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівські школярі долучилися до екоакції «Подаруй парку дерево»
«Бо разом із сусідами та волонтерами ми цю ділянку створили й продовжуємо створювати. Щоправда, великого долучення людей до ініціативи немає. Більшість чернігівців поки що приходить як на екскурсію. Але до ініціативи схвально ставляться, що під вікнами не безлад, а сад. Але самі до його обслуговування неактивно долучаються. Але ж це перший етап. Бо раніше таких ініціатив не було. І ніхто не міг собі уявити, що все це можливе без парканів, охорони. Натомість ми привчаємо людей довіряти одне одному. Навіть запрошуємо зривати м’яту до чаю, кому потрібно. Пояснюємо: якщо бачите стиглі ягоди, можете їх зірвати та поласувати. Дітям це кажемо. І, наперекір скептикам, у нас не було крадіжок чи акцій вандалізму. Все збереглося в тому вигляді, в якому заклали», – пояснив екоактивіст.
Примітно, що ділянка розташовується між багатоповерхівкою і дитсадком. Тож досить часто дорослі приводять дітей на громадський город на екскурсії.
«Показували їм, як цвітуть томати, росте малина, полуниці тощо. І наступного року хочемо подарувати одну з грядок дитсадку, аби вихователі разом із дітьми про неї дбали. Наприклад, малюкам дуже цікава наша духмяно-ароматична грядка. Подобається нюхати рослинки, порівнювати, чим відрізняється м’ята від меліси.
Є також у нас дуже цікавий об’єкт – готель для комах. Його діти також дуже люблять. Зробили з дерева будиночок і заповнили його гілками, рештками пня й цегли. Тобто створили природне середовище для комах і вони там живуть», – повідомив Сергій.
Із настанням весни робота на громадському городі знову закипить. Щоправда, активісти запевняють, що не мають на меті виростити багато врожаю. Усе тільки заради просвітництва, спілкування, обміну досвідом і для гарного настрою.
Спілкувалась Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
