Проблемне «собаче» питання – львівський контраст і чернігівські амбіції

Тема будівництва притулку для тимчасового утримання тварин у Чернігові мусолиться вже майже 2 роки. До того ж, до неї прикута пильна суспільна і медійна увага, адже на будівельні роботи витрачають мільйонні суми бюджетних коштів, а справа ніяк не дійде до логічного завершення.

І знову собаче питання – в усіх на вустах, бо нещодавно на одній із нарад у Чернігівській міській раді начальник ЖКГ Ярослав Куц заявив, що притулок не запрацює, поки з міської казни додатково не виділять мільйон гривень. До речі, вклали в нього вже не один мільйон гривень, а цілих десять.

Тож, безумовно, прохання головного комунальника викликало бурхливу реакцію серед чернігівців та представників мас-медіа. Усіх цікавить, чому потрібен саме мільйон, який міська влада зголосилася таки виділити, і на які такі потреби його планують використати?

Після чергового суспільного резонансу в міській раді оговталися й нашвидкуруч провели «презентацію» фінансових витрат. Наразі зрозуміло лише те, що притулок для тварин коштуватиме місту дуже недешево. Хоча з самого початку йшлося про те, що зооволонтери опікуватимуться притулком безкоштовно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли відкриють притулок для тварин у Чернігові: влада відправила в смітник черговий дедлайн

По досвід – до Львова

Чернігів — не єдине міто в Україні, де взялися вирішувати проблему безхатніх тварин. Показовим у цьому питанні є Львів, бо саме туди волонтери і чиновники з різних міст часто їздять по досвід. Хоча самі волонтери кажуть, що Львів –одне з небагатьох українських міст, де безпритульних тварин не так вже й багато. Цуценят привозять і підкидають до притулку не з самого міста, а з довколишніх сіл. Дещо цікаве вдалося дізнатися і ЧЕline.

Поспілкувалися з Наталією Кузнєцовою, головою ради Львівського товариства захисту тварин, що опікується собачим притулком. Вона сказала, що про чернігівський притулок чула, і що, ймовірно, він комунальний. Хоча, за словами пані Наталії, Львову таке і не снилося. Бо утримання притулку для тварин – справа дуже дороговартісна, тож зазвичай для влади нецікава. Бо віддачі з хворих і старих тварин – ніякої, навпаки, лише витрати на постійне лікування і спеціальне харчування. І це для Львова – туристичного міста європейського зразка, на яке рівняються всі інші міста! Хоча з якими намірами до справи підійти…

Так ось, львівський собачий притулок, у якому наразі проживають 250 песиків, тримається більше на благодійних і членських внесках.

«Наша міськрада на цей рік виділила нам 181 тисячу гривень із бюджету. (Це вам не 10 мільйонів, – РЕД.). Гроші використовуємо на придбання крупи, з якої готуємо каші для чотирилапих. Але це лише частина потрібної суми. Бо на рік ми її купуємо на 256 тисяч гривень. Тож тільки на крупу нам ще треба знайти 75 тисяч гривень. Певна річ, що решта всіх потреб: лікування тварин, вакцинація, утримання, транспортні витрати, комунальні платежі, плата персоналу, який постійно працює в притулку, – на наших плечах», – сказала Наталія Кузнєцова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куц попросив на притулок для тварин ще мільйон гривень

Словом, львівські волонтери крутяться, як можуть.

«Ми годуємо тварин кашами і м’ясними субпродуктами. Так ось, відповідно до домовленостей, субпродукти нам безкоштовно постачають місцеві м’ясокомбінати. За потреби закуповуємо тільки лікувальні консерви. Також на цей час у притулку перебувають 15 цуценят. А для них потрібен домашній сир і кефір. Тож через соцмережі просимо, щоб люди привозили ці продукти. Якщо ніхто не відгукується, купуємо їжу для цуценят самі. Також співпрацюємо з ветлікарнями, тож деякі послуги нам надають у кредит, але їх все одно треба оплачувати», – зазначила жінка.

Вона розповіла, що містяни не дуже охоче жертвують кошти на притулок. Зазвичай люди відгукуються, коли їм стає шкода хворого песика, якому потрібна операція чи якась процедура.

«Люди мляво реагують на здорових тварин, яких треба просто утримувати та годувати, поки не знайдеться господар. Хоча є містяни, які приїжджають і допомагають на волонтерських засадах і роблять пожертви, коли мають можливість. А постійних спонсорів немає. Тож повсякчас треба робити пости в соцмережах і нагадувати про наші постійні потреби. Тоді люди згадують, що є такий притулок, і починають допомагати. Останній випадок – у квітні одночасно на стаціонарному лікуванні перебувало 6 собак. Одним операції робили, іншим лише діагностика потрібна була. Тож зрозуміли, що оплату цього лікування не витягуємо ні з пожертв, ні з членських внесків. Тоді написали пост, у якому чітко вказали рахунки та зазначили, на що саме потрібні гроші. Люди почали допомагати і погасили борг у 10 тисяч гривень. Але ж грошей постійно не вистачає, бо лікувати тварин треба дуже часто. Тож я не знаю прикладів, щоб влада виділяла кошти на лікування і на постійне утримання тварин. Бо це дуже дорого», – зазначила голова ради Львівського товариства захисту тварин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали склад персоналу та озвучили витрати на притулок для тварин

Звісно, клопотів у людей, небайдужих до долі братів наших менших, суттєво більше. Та розповісти про все й одразу неможливо. Тим більше, що нині робимо акцент саме на економічній складовій. І як бачимо, чомусь захмарних мільйонних сум ніхто не вимагає. Хоча потреби чернігівських собак навряд чи чимось відрізняються від львівських.

Також пані Наталія розповіла, що у Львові працює стерилізаційний центр, який має потужну клініку. На стерилізацію бездомних тварин влада гроші виділяє, щоправда, і в цьому випадку про астрономічні суми не йдеться. До того ж, вже згадана клініка сама заробляє гроші, частину яких витрачає на лікування бездомних чотирилапих. Відкрито також рахунок для благодійних пожертв.

P.S.

Цією публікацією ми аж ніяк не закликаємо, що не треба виділяти кошти з міського бюджету на потреби бездомних чотирилапих. Звісно, що треба, але – з розумом і відповідально.

Пам’ятаєте ситуацію з демонтажем постаменту з-під Леніна, який пан Куц мав намір знести за 1,3 мільйона гривень? Але активісти цю місію виконали всього за 198 тисяч гривень. Щось схоже спостерігається і з мільйоном для центру тварин. Чому? А тому, що жодної конкретики і калькуляції витрат немає. І виходить, що мільйон із міської казни Ярослав Куц просив навмання. За такою логікою можна було просити 2, 3 або навіть 4 мільйони.