Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста

  • Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста
  • Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста
  • Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста
  • Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста
  • Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста
  • Рецепти успіху, гарного настрою і здоров’я від відомого журналіста

Сергія Гайдука на Чернігівщині знають насамперед як талановитого журналіста, який завжди у вирі спортивного життя. Його цікавить усе: біатлон, футбол, волейбол, теніс, атлетика, біг і різні спартакіади. Тож не випадково ця тема стала в його творчому житі провідною. Нині всіх публікацій про талановитих спортсменів, їхніх тренерів і цікаві змагання й не перелічити. Гайдук не просто пише про спорт, він у нього закоханий і ним живе.

У Чернігові часто можна побачити вусатого й усміхненого чоловіка на велосипеді – це Сергій Гайдук. Веломандрівки – одне із захоплень журналіста. Окрім цього, щоранку за будь-якої погоди його завжди можна зустріти на Десні, в яку він залюбки занурюється і в мороз, і в спеку. І це у свій 71 рік! А скільки запалу і любові до життя в цьому чоловікові! Від його коронного привітання «Бадьорого ранку!» ніби заряджаєшся позитивним зарядом, бо зичить він його справді від душі і з добрим гумором. Молоді ще можуть позаздрити такій енергетиці й активній життєвій позиції.

ЧЕline розпитав Сергія Гайдука про його секрети, як залишатися в доброму гуморі та бути затребуваним упродовж багатьох років. Забігаючи наперед, скажу, що багато в чому все завдяки спорту і здоровому способу життя. Щоправда, Сергій Гайдук у жодному разі вважає себе не спортсменом, а аматором.

Сергію Микитовичу, з чого почалася ваша любов до спорту?

Спорт любив завжди. Щоправда, в дитинстві був хворобливим хлопчиком. Та, попри це, спроб проявити себе хоч у якійсь секції не полишав. До того ж, якихось цікавих альтернатив у моєму дитинстві не було. Після закінчення школи вже дорослим все одно час від часу займався спортом, бо, хоч це і парадоксально, саме життя підштовхувало до того, що без руху немає життя.

Як знайти час на заняття спортом у напрочуд динамічному сучасному світі?

У людей головна хвороба – це лінощі. Всі знають, що плавання й інші тренування – це корисно, але ж треба мати бажання цим займатися. Якщо буде прагнення, то й час знайдеться. Щоб прокидатися з легкістю зранку, треба не телевізор до опівночі дивитися, а спати. Я намагаюся лягати близько 22-ї години. До речі, футбол, який пізно транслюють, зазвичай не дивлюсь. Адже наразі є така можливість побачити все, що цікавить, у записі, в зручний час. Так ось, прокидаюся зранку, включаю комп’ютер, дивлюсь рахунок матчу і біжу слухати пташок, вітер, як дерева співають, і купатися. Найкраща симфонія – це симфонія природи.

             Скільки років ви оце щоранку і взимку, і влітку бігаєте на Десну?

Скільки одружений, а це майже півстоліття, стільки й бігаю. Коли ще жив поблизу Троїцького собору, сусідський хлопчина розповів про плавання в прохолодній воді. І мене ця ідея настільки захопила, що вирішив спробувати. Ось досі й купаюсь.

            Скільки часу щодня виділяєте на купання, щоб пташок послухати? До того ж, знаю, що до лазні ходите…

Якщо все добре, лазня – щодня, але це не означає, що я там по повній програмі – по 2-3 години. Я заходжу до лазні, як я це називаю, «попотіти». Це в мене елемент зарядки. Тобто зайшов у річку, проплив із півкілометра, а потім вже – у лазню, якщо, звісно, є час. Там попотів, знову пірнув у річку, одягнувся і побіг додому. Якщо іду на Десну пішки без велосипеда, то на все витрачаю півтори години часу, Наприклад, виходжу з дому о 6-й і приходжу о 8-й ранку. Люблю сам ходити, бо для спілкування з природою не треба великого кагалу. І важливе значення має психологічний настрій, спілкуватися треба лише на позитивні теми, на мажорній хвилі треба бути. Бо настрій зіпсувати легко, а ось зберігати його важко.

              Вам більше подобається взимку чи влітку купатися?

Взимку дуже приємне купання, але треба кригу пробивати. А цього ніхто, на жаль, централізовано не робить. Тому плюхаємось в ополоночках, а хочеться хоч би кілька метрів у далечінь проплисти.

У морозну погоду, якщо пірнати з головою, отримуєш неймовірний заряд бадьорості. Влітку, весною чи восени відчуття не настільки яскраві, бо водичка тепленька. Вода різна в різну пору року. Приміром, взимку вона дуже чиста.

Найбільше задоволення, коли лід зійшов, вода 7 або 8 градусів, і ти можеш проплисти, вискочити на берег – і одразу ж до лазні.

Наймеш приємно при 0 градусів, бо надворі сиро. А температура -10 і -20 мені дуже подобається. Винирнув – і одразу ж обсихаєш, навіть витиратися рушником не треба. Ну, це особисто для мене, бо є люди, які люблять розтиратися.

                Харчуванню увагу приділяєте?

Так, воно має бути збалансованим.

                Ви снідаєте?

Так, щоправда, інколи, буває, що й ні. Але снідати треба і не наїдатися, немов востаннє в житті. Кожна людина має обирати свій баланс харчування.

Ось є бджолиний хліб. Вживаю ложечку для бадьорості. І готую свій особливий чай. Заварюю шипшину, лимон, родзинки й інші компоненти увечері в термосі. Зранку, ще до річки, після нетривалої зарядки випиваю цього чаю. А далі – на Десну.

Я вважаю, що зранку треба вживати якомога більше овочів і фруктів. А, буває, їм вівсянку. Дружина моя полюбляє гречку або вермішель, тож і я з нею залюбки. А можу і яєчню приготувати. Огірочки до вподоби, яблучка. Багато не наїдаюсь, бо якщо дуже ситий, відчуття бадьорості втрачається, повільним стаєш.

Намагаюсь, щоб режим був і в харчуванні. Якщо поснідав о 8-й ранку, то обідати можна з 12-ї. Вдень у редакції п’ю чайок із ложечкою меду. Цукру я майже не їм. Люблю сушені фрукти – курагу, фініки. Яблуками з горіхами взагалі можу смакувати і вдень, і увечері. Щоправда, після 18-ї години вже взагалі не їм.

Чи дотримуєтесь постів?

У мене віруюча родина, тож усі дотримуються постів. І я з ними. До того ж, піст – це корисно. Але не все так просто. Є дні, коли взагалі не можна їсти гарячу їжу або навіть рослинну олію. Витримати це важко. Якщо зміг, то після посту на м’ясо не дивлюсь. Максимум можу яєчко з’їсти. Звикає організм до вегетаріанської їжі.

Практикую голодування з водою, пробую й сухе голодування.

До м’яса я спокійно ставлюсь і раджу усім так само робити. До солодощів теж байдужий. Рибу люблю, але вона зараз дуже дорога. Хоча рибні дні потрібні. Щоправда, онуки, а їх у мене шестеро, інколи просять шашликів. Тож не відмовляю і сам із ними пригощаюсь. Але м’ясо треба обов’язково їсти з овочами. Режим харчування – один із головних чинників здорового способу життя та хорошого настрою. Ми споживаємо їжі вдвічі чи тричі більше, ніж потребує організм. Звісно, якщо людина фізично працює, то харчування має бути відповідним.

             Келих вина чи пива – це корисно?

Корисно. І чарчинка хорошої горілки чи коньяку також. Але головне – вчасно зупинитися.

            Чи курили ви колись?

Пробував. Але ставлення до тютюну в мене вкрай негативне, не переношу запаху. Особливо погано, коли молоді дівчата курять. Це пригнічує.

На вашу думку, який усе-таки головний чинник здорового способу життя?

Не варто себе змушувати, все треба робити із задоволенням і з розумом. Не буде жодної користі, якщо лізтимеш у воду з думками, що захворієш або що це некорисно.

Скажімо, всі зазначають: «Який сьогодні холодний вітер». А ти стоїш роздягнений, він тебе обдуває і тобі приємно.

Головне для мене – отримати енергетично позитивний заряд, бадьорість і бажання працювати й щось творити. Наприклад, сьогодні мені хочеться пробігти 2 кілометри – біжу стільки. Якщо більше, то більше.

           Як ставитесь до спортзалів?

До спортивної зали мене не затягнеш. І до парної, де басейн, також. Нецікаво мені у тепленькій воді плавати.

           Дітей, онуків долучаєте до своїх захоплень?

Звісно. З онуками їжджу на природу – у ліс, на річку. У кожного з них є велосипед. Також я їм розповів, як цікаво на плотах, вони загорілись цією ідеєю, тож два роки тому сплавлялися. Їм дуже сподобалось, але це дороге задоволення.

Зараз усе можна спробувати, були б гроші…

             Здорового способу життя можна дотримуватися в будь-якому віці?

Так. До того ж я дійшов висновку, що не треба бажати здоров’я. Природа, батьки чи Бог від народження наділили нас певним запасом здоров’я. Тож наше завдання – його зберігати. А тому я всім зичу, аби щодня кожен мав бажання зміцнювати своє здоров’я і не шкодити своєму організму.

Ірина Осташко

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register