«Кому війна, а кому – мати рідна» – цей вислів, на жаль, актуальний. Поки одні зазнають втрат, віддаючи своє здоров’я та життя, але продовжують допомагати своїй країні і землякам, інші шукають спосіб збагатитися, причому почасти за рахунок розкрадання бюджетних коштів.
Що робити з чиновниками, які обкрадають бюджет, особливо в часи війни, коли на фронті гинуть кращі? Пропонуємо думки чернігівців.
Сергій Гривко
У воєнний час і завжди – тільки максимальне покарання з конфіскацією майна.
Віктор Бистров
Необхідно вдосконалювати законодавство, наприклад, обікрав бюджет – довічна заборона працювати на державній службі та в органах місцевого самоврядування.
Головне – необхідно змінювати ставлення людей до крадіїв із бюджету під час війни і, бажано, в інші часи. Якщо людину засуджують за корупцію, вона автоматично не може бути «найкращим мером» чи чиновником. Головне – змінити ставлення людей до корупції у владі, є корупція, є відповідальність – довічна заборона працювати в державному секторі та суспільний осуд. Головне, щоб корупціонери були нерукостислі, щоб до них ставилися, як до покидьків.
Тетяна Винник
Корупція під час війни — це насамперед крадіжка західних і не тільки грошей, себто допомоги. На сьогодні за результатами боротьби в Україні з корупцією прискіпливо спостерігає весь світ, оскільки більшу частину національного бюджету наповнює підтримка союзників (себто гроші платників податків західних зарубіжних країн). Без цих грошей ми можемо програти війну. Не морально чи духовно, а технічно.
Красти з бюджету – це підривати довіру навіть не просто західних еліт, а виборців держав-партнерів. А це є та довіра, на підставі якої Україна отримує зброю та фінансування. Саме тому крадія державних коштів можна назвати внутрішнім ворогом, із яким і поводитися потрібно відповідно.
Те, що гроші з держбюджету крадуть, можна простежити на прикладі окремих закупівель. Чи це вертикально побудована схема, організована вищим політичним керівництвом, чи ні, сказати не можна, думаю, що ні. Такі схеми можуть реалізовуватися конкретно на місцях чиновниками тих чи інших міст. Складається враження, що деякі персонажі апріорі не можуть наїстися. Не принципово, чи хтось із них розуміє, якими будуть наслідки, вони живуть за принципом «моя хата скраю, я можу, тому й нагрібаю».
Ми не маємо права сьогодні вдавати, що «не на часі» контролювати владу, доки інші наші співвітчизники та співвітчизниці віддають власні життя задля миру та цивілізованого життя на вулицях наших міст. Проте ми маємо добре усвідомлювати, чим може обернутися для України великий корупційний скандал на шпальтах глобальних зарубіжних ЗМІ – просто перестануть давати гроші.
Вважаю, що це питання цивілізованого в правовому сенсі суспільства, яке має орієнтуватися на загальнолюдські моральні дискурси. Незріла свідомість породжує злодіїв та бандитів і під час війни. Адже хто зможе гарантувати, що топчиновники не побудують під час війни нового схематозу?! Які є можливості їх перевірити? Після 24 лютого влада закрила доступ до ключових реєстрів, інформація з яких була основою всіх розслідувань корупції. Недоброчесні судді були і є, а з реєстру почали зникати деякі з їхніх рішень та інші важливі дані. Загалом із публічного доступу вилучили понад мільйон рішень судів, а нових майже не публікують.
Ще більше заважає контролю над чиновниками закритий реєстр декларацій. У перші місяці війни рішенням повністю відрубали доступ до нього. Проте чи була потреба ховати декларації в такий час? Закриті декларації топпосадовців жодним чином не наближали переможного фіналу України. Я маю на увазі тих, хто в цей час спокійно сидів на Банковій, а не регіональних посадовців в окупованих областях і військових. Для них мають бути винятки, оскільки відволікати їх від того, що відбувається на фронті, не варто. Більше того, декларації не просто сховали, а нардепи дозволяли собі їх узагалі не подавати навіть у закритий реєстр. Немає декларацій – немає й покарання. Словом, політичні перипетії в Україні викликають багато запитань. Якщо говорити про те, що робити з чиновниками, які під час війни займалися чи займаються самозбагаченням? Варто притягувати до відповідальності.
Тимур Блинець
Вважаю, відповідальність має бути відповідно до закону під час воєнного стану, якщо вина доведена, звісно. Це заборона на посаду в подальшому і, думаю, термін покарання з конфіскацією майна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандал у Чернігові: дітей військового не пустили безкоштовно у дитячу кімнату
Тетяна Терещенко
На мою думку не існує часу, коли чиновники можуть обкрадати бюджет. І війна, і мирний час – не привід для злочину. А якщо це відбувається ще й під час війни, то треба це щонайменше враховувати в суді. На жаль, не існує смертної кари… А якщо увімкнути фантазію, то відправити чиновника-крадія на передову. Нехай там показує свої інші здібності. Але головне – попередити інших про його минуле, нехай подивиться нашим захисникам у очі…
Дмитро Коток
Поки чиновник під дахом правлячої партії – його не спіймають… А якщо з ворогуючої – то знайдуть таке, чого і не було…
Забирати майно неефективно… Усе розкладене по різних кошиках і належить іншим людям… Якщо щось із майна і заберуть, то це буде маленький відсоток.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
