Другого лютого відзначають День бабака. Це свято було започатковане приблизно 1887 року в американському містечку Панксатоні, яке оголосили Всесвітнім центром погоди.
Тоді вперше з нори витягнули бабака, який спрогнозував початок весни. Згодом його назвали «Великий Філ – провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків».
Тепер щороку другого лютого сюди приїжджають тисячі туристів з усього світу. Рано-вранці елегантні джентльмени у фраках і циліндрах будять бабака Філа. Затамувавши подих, всі спостерігають за його поведінкою. Якщо сонячно, і бабак бачить свою тінь, то знову йде спати до нори. Це означає, що буде холодно ще шість тижнів. Та якщо день похмурий, і бабак не бачить своєї тіні, то не повертається до нори. Отож слід очікувати на ранню теплу весну. Як свідчить статистика, за всі роки прогнози чотирилапого синоптика збувалися лише у 39 відсотках випадків.
В Україні теж є звірята-метеорологи. Бабак Тимко проживає на біостанції Харківського національного університету в селі Гайдари. Він змінив на цьому посту свого батька, який «вийшов на пенсію». Тимко прогнозує весну другого лютого. Зате бабачиху Марусю, яка змінила Мишка, у Львівському еколого-натуралістичному центрі будять на Явдохи, тобто 14 березня.
«Наші предки із давніх-давен спостерігали за поведінкою тварин перед настанням весни, – розповів етнограф Микола Шкрібляк. – За народними спостереженнями, бабак прокидався від зимової сплячки на день Явдохи, 14 березня. Вийшовши з нори й тричі просвистівши, він знову повертався і спав до Благовіщення».
