Традиції та канони: як зміниться відвідування храмів після об’єднання церков
Православна церква України лояльніше ставитиметься до дрес-коду парафіян. За словами настоятеля Катерининського храму в Чернігові отця Романа, якихось канонічних вимог щодо цього ніколи не існувало. Тому, якщо людина не цілеспрямовано йшла на службу до храму, а просто прогулювалась у звичайному одязі та вирішила зайти до церкви в джинсах, то їй ніхто не повинен робити зауваження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Отець Роман розповів про перехід церковних громад під юрисдикцію ПЦУ на Чернігівщині
«Якщо ми подивимось на ікону Спасителя, то ми не побачимо Ісуса в штанах, бо тоді тільки варвари у них ходили. Але зараз же теж чоловіки не ходять у мантіях і сандалях, як на іконі. І в жінок порівняно нещодавно брюки з’явилися. Тому це просто виклики часу, немає нічого негожого в тому, щоб зайти до храму в повсякденному одязі», – розповідає отець Роман.
Те саме стосується й покриття голови жінки хустиною. За українською традицією лише молоді дівчата могли ходити у вінках, а голову покривали уже під час вінчання і це було явною ознакою заміжжя. Звичай носити хустки у церкві прийшов зі Сходу. Та, за словами отця Романа, це лише традиція:
«На вході до храмів часто висять шалики, але можна його накидати, а можна заходити і так. Хустка до Царства Божого не веде. Але Апостол Павло пише, що жінка має покривати голову через сором короткого волосся. Це обумовлено тим, що в стародавні часи стригли блудниць. Якщо її або жінку, яка зрадила чоловікові, ловили на гарячому, то повністю голили їй голову. Це був великий сором, бо всі бачили, що це блудниця».
Щодо ще одного нововведення Православної церкви України, а саме встановлення лавок у храмах, то отець Роман розповідає, що в Чернігові давно є багато місць, куди можна присісти. Але не всі церкви можуть собі дозволити встановити ряди сидінь через маленьку площу. Здебільшого лавки монтують для немічних прихожан, яким важко стояти.
До того ж він зазначає, що православні традиції в різних країнах вельми відрізняються, і звичаї, притаманні вірянам Африки, можуть здатися дивними для українців.
к церкви больше вопросов чем ответов… почему женщинам во время тех самых дней нельзя посещать церковь… разве она не человек.. или не бог создал ее такой.. и разве бог любит свое творение избирательно? почему они говорят «не сотвори кумира /идола» а все церкви усеяны намалеванными иконами людей, которых явно никто и в лицо то не помнит… и глядя на рисунки точно не узнает… почему дьявол в библии не убил ни одного живого существа, а бог то младенцев в Египте умертвил, то сына Авраама требовал спалить заживо, то потопом умертвил вообще все живое на земле… так… скажите — бог точно хороший парень? еще про Садому и Гомору можно уточнить… где люди в соляные столпы, согласно библии, превращались. и много еще фактов заставляющих задуматься