Втрачена історія Чернігівщини: руїни панського будинку Горленків та бунінські липові алеї (Відео)

В загублених нетрях Чернігівщини знаходиться село Гутище. Нині цей населений пункт Корюківської громади вже безлюдний. До села ще за радянської влади була прокладена асфальтна дорога. Гутищем називали місцевість, де добували сировину для виробництва скла і скляного посуду.

Село виникло як хутір на правому березі річки Журавки – притоки Убіді. Сьогодні від Журавки залишилося сухе русло. Зберігся дерев’яний місток, який потребує ремонту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мертвий хутір: безлюдна пустка в лісах Чернігівщини (Відео)

З іншого боку над селом височіє пологий пагорб. На лівому березі Журавки (на пагорбі) знаходився панський маєток.

До 1876 р. тут проживала княгиня Аделаїда Семенівна Абашидзе-Горленко – дружина гвардійського полковника князя Симона Кайхосровича Абашидзе і донька майора Семена Давидовича Горленка і Аделаїди Андріївни (Іваненко), які володіли частиною нинішньої Рейментарівки.

Панський будинок з господарчими будівлями стояв на узвишші, був критий залізом. Знизу в яру, де протікав струмок (притока Журавки), був викопаний ставок, який частково зберігся і нині.

За ставком були оранжереї. Від панського будинку до дороги Новгород-Сіверський – Чернігів йшла дорога, нині покинута, обсаджена липами. Липи, частково, ростуть і сьогодні. Маєток було знищено селянами під час революції і використано для власних потреб.

В селі Заляддя, що за 6 км від Рейментарівки, збереглися залишки будівель, здичавілі фруктові дерева. Назва поселення, очевидно, означає «за лядами», тобто за ділянками в лісі, що використовувалися під посіви. Вперше згадується на початку ХХ ст. Пізніше, деякий час сільце належало до Олійницької сільради. Ще у 2001 р. було зареєстровано 17 мешканців. У 2019 р. проживала одна людина. Як не сумно, остання пам’ять про спустілі села – це кладовища, де вічно спочивають їхні жителі.

Джерело: youtube-канал «Нестор Назаров»