Життєві перипетії: з росіянки — в сіверянку
У вересні 2015 року на облік до Чернігівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було поставлено молоду жінку, 1993 р. н., яка опинилася в складних життєвих обставинах.
У свої 22 роки вона має двох дітей: Владислава, 2014 р. н. та Кирила, 2015 р. н.. Мати займається вихованням дітей самостійно. Оформлення державних соціальних виплат було неможливе, в зв’язку з відсутністю паспорта громадянки України. Вирішення даної життєвої ситуації було складним й потребувало часу та коштів, але крок за кроком знайшли шляхи їх вирішення – сім’ю взято під соціальний супровід, за ведення якого відповідав фахівець із соціальної роботи районного центру соціальних служб.
Причиною відсутності у жінки паспорту громадянки України було те, що вона народилася в Російській Федерації. Коли їй виповнилося 5 місяців, родина повернулася на Україну.
6 лютого 1992 року у РФ був прийнятий Закон «Про громадянство РФ», згідно якого жінка автоматично набула громадянства Росії. Спеціалісти паспортного столу проінформували, що процес отримання паспорту буде складним та може затягнутись, так як необхідно звертатись до посольства РФ з запитом , щоб підтвердити або скасувати належність до російського громадянства.
Надавши до Чернігівського консульства інформацію щодо життєвої історії жінки, отримали консультацію та перелік потрібних документів для звернення до посольства РФ. За сприянням голови сільської ради та місцевих депутатів були винайдені необхідні кошти для здійснення запиту. Через 9 місяців Посольство Російської Федерації надало довідку, яка підтвердила факт, що клієнтка не являється громадянкою Росії.
Надавши дану інформацію до паспортного столу, дізналися, що для отримання паспорту громадянки України необхідне місце реєстрації, з чим у нас знову виникла проблема. Тому було прийняте рішення звернутись до Чернігівського центру соціальної адаптації бездомних та безпритульних. Зрозумівши складність проблеми, в якій знаходиться мати з двома неповнолітніми дітьми, керівництво центру надало згоду на тимчасову реєстрацію в даному закладі.
Пройшовши ще купу перепон (наприклад, двохмісячне чекання довідки зі школи-інтернату, в якому раніше навчалась дівчина; повторний пошук спонсора для оплати багаточисельних дрібних витрат), паспорт громадянки України, нарешті був отриманий. На даний час планується оформлення державних соціальних виплат, на які має право родина.
Даній родині неодноразово надавалась гуманітарна допомога, яка складалась з ковдр, постільної білизни, подушок, занавісок , скатертин та дитячого одягу. Односельці посприяли ремонту та облаштуванню помешкання для сім’ї.
Наполегливість та терпіння в будь-якій справі обов’язково приведуть до позитивного результату.