Нащадок найбільшої на Чернігівщині педагогічної династії Денис Домоцький уже 10 років працює у чернігівській школі №27. Розпочинав він свій шлях із педагога-організатора, а тепер працює заступником директора.
«Я насправді народився у школі, вона була зі мною впродовж усього життя. У мене одна з найбільших педагогічних династій України, а в області взагалі найбільша. Тож, коли я подорослішав і закінчував школу, питання, куди йти навчатися, навіть не стояло. Ніколи не думав про якісь інші варіанти, окрім школи», – розповідає освітянин.
Працювати до школи Денис Домоцький прийшов, коли йому виповнився 21 рік.
«Спершу я прийшов працювати педагогом-організатором. Тоді я зрозумів, що я опинився на своєму місці, бо був юний, займався музикою і багато чим іншим і мені було весело все це робити, стрибати, організовувати різні заходи, працювати з дітьми. А потім звільнилася вакансія заступника директора з виховної роботи. Це тільки звучить потужно, а насправді тоді там було лише пів ставки. Директорка запропонувала цю посаду мені і я погодився. Пізніше вже з’явилися години історії та географії. Таким чином, я прошов шлях від педагога-організатора до заступника директора», – згадує Домоцький.
Через те, що Денис почав працювати в юному віці, було безліч курйозних ситуацій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: допомога людям, усиновлення, труднощі волонтерства та сенс життя Ірини Корнієнко
«Коли перший рік лише працював, повіз дітей на змагання. Там такі хлопці всі здорові були, спортсмени. Воєнрук тоді мене не знав ще і «наїхав» на мене в коридорі, аби я йшов у роздягальню і перевдягався скоріше до змагань. Скрутив мені руки і відправив у роздягальню, а діти сміялися, бо я ж учитель, а не учень.
Пізніше, коли став заступником директора, приходив на батьківські збори, а батьки питали «Що за діти на батьківських зборах?». Тобто майже всі курйозні ситуації пов’язані з моїм молодим виглядом», – каже заступник директора.
Водночас молодий вік допоміг йому побудувати довірливі стосунки з учнями. За словами Домоцького, лайфхак гарних стосунків із дітьми – стати їм старшим товаришем, а не «каральною зброєю».
«Коли я тільки прийшов працювати, це був 2010 рік, мені було 20, а деяким дітям у 10-11 класі – 17-18. Я тоді й здавався значно молодшим. З дітьми я не вибудовував субординацію, дистанцію, а практикував більше дружні стосунки. Я обрав собі шлях старшого товариша, помічника для дітей, замість того, аби бути «каральним інструментом». Головний лайфхак – стати другом, стати товаришем, вказівником по життю для них, а не бути людиною, яку вони боятимуться.
Перші діти, з якими я працював, навчалися у 10 класі. Ми з ними спілкувалися на «ти». Вони називали мене Денис, без по батькові. У людей був шок, особливо коли були якісь відкриті заходи. Вчителі з інших шкіл дуже дивувалися, що в нас з учнями такі стосунки. Але водночас це зближення дозволило нам побудувати такі стосунки, що діти відчували відповідальність, вони щоразу думали, як так зробити, аби не підвести мене.
На той час колеги не сприймали цього і вважали неправильним таке спілкування.
Зараз уже, звісно, на «ти» не спілкуємося, бо я постарішав», – розповідає Денис Домоцький.
За 10 років роботи у школі №27 Домоцький запровадив чимало новацій і цікавих проєктів. Найбільший із тих, яким він пишається, – шкільне телебачення.
«У моїй діяльності є кілька моментів, якими я пишаюся. У перший-другий рік роботи я випустив шкільну газету. Все – від текстів до фотографій і верстки – робили діти, тому вона вийшла трохи з помилками і недопрацюваннями. Я її надрукував за власний кошт, однак ця тема не пішла. Потім, через кілька років, я почав знімати ті заходи, що ми проводили у школі, на відео. Згодом усе це переросло в таке собі шкільне телебачення.
Я більше скажу: з цього нашого шкільного телебачення головний редактор виступає в ролі оператора під час зйомок короткометражного фільму. Тобто це дало поштовх. Крім того, кілька дівчаток, з якими я співпрацював, зараз навчаються на факультеті журналістики, один хлопець працює оператором на одному з телеканалів у Києві. А ще одна колишня учениця навчається на режисурі та знімає для співаків-початківців кліпи.
Ще один з таких проєктів – наша баскетбольна команда «Білі ворони». Команда організувалася, скажемо так, на рівному місці. Хлопці просто грали. А потім вони посіли третє місце на чемпіонаті України. Пізніше ми з нашим тренером знаходили маленьких діток, їх виховували і зараз ми знову повертаємо всі позиції. І от всі діти, що в мене є, особливо ті, хто схильний до правопорушень, я їх всіх агітую приєднуватися до команди. До речі, мої хлопці, які грали в першій команді, зараз представляють БК «Чернігів» – це чернігівська баскетбольна команда, яка грає у Першій лізі чемпіонату України», – розповідає Денис.
Найголовніше, що Денис Домоцький черпає від учнів – це заряд енергії. Він каже, що учні його надихають, як і сама школа: «Через те, що я спілкуюся з учнями, з роками я не перетворююся на «старого боркотуна». Я от чесно кажу, мені так подобається ходити до школи, я люблю весь цей освітній процес. У школі, зокрема і від учнів, я набираюся енергії та заряду. Я люблю понеділок, бо це мій день у школі, я заряджаюся енергією на весь тиждень. Діти мене надихають.
У мене такий лозунг, що «наша школа – найкраща». Я завжди кажу батькам і колегам, що патріотизм починається з малого: «У нас найкраща родина, ти навчаєшся в найкращій школі, яка розташована в найкращому місті найкращої країни на найкращій планеті, тому радій життю і наповнюйся позитивом».
Однак карантин вніс свої корективи у відвідування школи. Майже пів року діти перебували на дистанційному навчання через пандемію коронавірусу. За словами Дениса, освіта впоралася з дистанційним навчанням, але деякі батьки використали цей час, аби зробити з дітей відмінників, виконуючи за них тести.
Але є й позитивний момент. На його думку, діти зрозуміли цінність вчителя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: відновлення історичної правди та засекречені факти про Україну від науковця Сергія Бутка
«Освіта – молодець, вона справилася, зокрема зважаючи на ситуацію, що не в усіх вчителів є смартфони та ноутбуки. У нас взагалі не було таких вчителів, навіть близько пенсійного віку, хто боявся б підходити до комп’ютера, і не було тих, хто не виконував поставлених завдань. Однак я вважаю, що дистанційна освіта не дає такої якості знань, як школа. Навіть присутність дитини на уроці значно ефективніша, ніж вивчення матеріалу самостійно.
Я вважаю, що зараз ми повернемося до школи, зробимо зріз знань, а результати будуть не дуже хороші.
Діти — розумники, ті, хто хотів бути відмінником, дуже старалися, виконували всі завдання. Але важко пояснити дітям, що важливо не просто правильно робити тести і писати завдання, а важливо, щоб дитина щось зрозуміла. Тобто діти працювали не на якість, а на оцінку.
Загалом між вчителями і дітьми був класний зв’язок.
Мені не подобалося те, що за деяких учнів завдання робили батьки. Вони писали за них конспекти, робили презентації. Тобто батьки намагалися зробити з дітей відмінників, але ж головніше, щоб діти отримали знання та знали це.
Карантин змінив ставлення дітей до самої школи, вони знову полюбили її. Бо останні роки діти трохи від школи відверталися, їм було важко, перенасичена програма. Вони зрозуміли цінність вчителя, що без нього важко. Це один із таких позитивних моментів дистанційного навчання», – розповідає вчитель.
Робота роботою, а захоплення в Дениса Домоцького також є. Раніше він був реп-виконавцем, який писав власні пісні, але зараз узяв перерву у творчості.
Натомість Денис зі своїм другом Олегом Морозом знімають кулінарні відео.
«Поки я з музикою взяв тайм-аут, бо у мене формат музики трохи агресивний, соціальний і жорсткий. І наразі немає натхнення її робити.
А теперішнє захоплення – ми з моїм другом Олегом Морозом знімаємо кулінарні відео. Спочатку хотіли робити це не у форматі кулінарних відео, а просто знімати себе, жартувати, але з почуттям гумору у нас погано, а ось із кулінарним смаком – чудово. Так сказати, перший сезон відзняли, попереду – другий. Будемо знімати вже в домашньому режимі. Мені це дуже подобається.
Окрім того, я ж і журналістикою займаюся, але дуже рідко останнім часом, бо школа насправді забирає дуже багато часу», – каже Денис.
Світлана Білоус
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
