Люди: про улюблену англійську, пристрасть до кулінарії та власний бренд юної Тетяни Кунтиш

111-e1604989283979-1-e1605510991560-1-e1605595976513-1-e1607668554403-1-e1608796844685-1-e1623133789731

Ця дівчинка вже встигла побути ведучою на телебаченні. Обожнює готувати. Каже, що це хобі регулює її стан душі: заспокоює, надихає, задає настрій. У її десертів уже є шанувальники. А ще вона зізнається, що краще почувається серед дорослих, ніж серед однолітків. Та про все по порядку. Сьогодні в рубриці «Люди» – наша розмова з Тетяною Кунтиш.

202095015_1176063102817481_481808258445051601_n

У якій школі ти навчаєшся? Які твої улюблені предмети? А які ти не любиш і чому?

Навчаюсь у 35-й школі. Улюблений предмет – англійська, мабуть, тому, що шкільна програма для мене давно легка. Почала вивчати її ще у 4-річному віці, зараз далеко перегнала програму, цьому завдячую вчительці та своїм репетиторкам, які дали мені хороші знання. Найближчим часом хотіла б здати TOEFL або IELTS (стандартизований тест на знання англійської мови, результати якого можуть використовуватися для підтвердження рівня володіння англійською мовою абітурієнтами з неангломовних країн під час вступу до вишів США, а також Європи і Азії, Ред.), щоб підтвердити свої знання. Цей документ дає можливість брати участь у різних міжнародних програмах, тому є над чим працювати. Я взагалі гуманітарій, тому мені подобаються гуманітарні предмети. Неулюблених предметів немає, але з точними науками складніше. Фізика, хімія, алгебра та геометрія даються важче. Та знову ж таки, все залежить від вчителів, мої ставляться з розумінням, відчувають, коли потрібна допомога з роз’ясненнями, і це головне.

206160696_982037092561265_1230831489677315760_n

Що ти хотіла б змінити у сучасній школі, якби учні мали можливість на це впливати?

Якщо чесно, багато чого. Але я не все готова озвучити на широкий загал. Але знову ж таки, це більше стосується не школи, а навчальної програми, а це вже зміни на рівні міністерства. Наприклад, сексуальне виховання, робота психолога. Адже наразі це мало не найголовніші аспекти в житті підлітка. Минулого літа я пройшла тренінговий курс від міжнародного освітнього центру SafetyPark. Це було 100 онлайн-уроків на безпекову тематику від кращих експертів-практиків із тренінгових бізнес- та громадських організацій і установ. Тут було все: безпека дорожнього руху, безпека харчування, психологічна, інформаційна, статева безпека. Деякі лекції були просто безцінні. Порушували актуальні питання та проблеми, які не розглядають у школах або ж викладають дуже побіжно. Пам’ятаю, після тренінгу зі статевої безпеки я кілька днів «перетравлювала» отриманий матеріал. Чимось, зізнаюсь, я була шокована, говорили про дуже дорослі речі, в якісь моменти мені було навіть незручно сидіти перед камерою і навіть огидно. Але пізніше, осмисливши, я зрозуміла, що насправді – це дуже важливі речі, які дорослі нам не проговорюють і яких бракує в шкільній програмі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Сірий кардинал» музичного життя Чернігова: Світлана Безпала про творчі віхи музиканта в третьому поколінні

Із твоїх захоплень я знаю про блогерство і кулінарію…

Блогерство – це дещо інше. Я не вважаю себе блогеркою. У мене немає великої кількості підписників, я нерегулярно роблю відеопублікації. Все залежить від настрою. Але я люблю почуватися в камері. Отримую від цього задоволення. А якщо говорити про їжу – то так, я обожнюю готувати. Раніше це були виключно солодкі страви, зараз мені байдуже, що готувати, головне – інгредієнти. Люблю готувати вишукані страви, а таке хобі обходиться недешево. До питання їжі підхожу ретельно. Якщо це червоний борщ, то обов’язково з пампушками з часником, якщо фарфале, то я сама їх ліплю. Якщо це торт, то продукти мають бути найкращі, чи то вершки, чи то мигдаль, чи вершковий сир. Тому інгредієнти частіше купую в спеціалізованих магазинах. Якщо замовляю багато, гуртуюсь із кимось і роблю замовлення на київському оптовому складі італійських продуктів. Якщо маленьке замовлення, то купую в Чернігові, у нас теж є спеціалізований інтернет-магазин із самовивозом.

199377691_294679152384436_22099688909474920_n

Чим ще захоплюєшся? Які твоє улюблені музика, фільми, серіали, книги?

Щодо музичних вподобань, то не слухаю українські чи російські пісні, більше до вподоби англомовні та пісні іспанською. Що стосується якось музичного напряму, то не можу сказати. Є виключно внутрішнє подобається/не подобається. Це може бути і поп, і рок. А щодо фільмів, знову ж таки, не дуже перебірлива. Єдине – намагаюсь дивитися фільми в оригіналі (якщо вони англійською). Це покращує мовні навички. Для перегляду таких фільмів використовую ресурс для вивчення англійської – ORORO. Тут і серіали, і фільми. Жанр для мене не має значення, виняток – мелодрами, їх я не люблю. Залежно від того, що дивишся, підтягуєш і вивчаєш нові слова. Пам’ятаю, дивилася серіал про наркобаронів, автоматично вивчила специфічну тематику: про в’язницю, наркотики. Про лікарню – вивчаєш медичну тематику. З фільмів вивчаєш цілі фрази, які використовуються в побуті. Щоправда, іноді в голову вбиваються не найкращі з них, але це теж досвід. Також за допомогою фільмів можна випрацювати собі акцент. Мені дуже подобається британський. Але він звучить трохи зухвало, американці не дуже його люблять. Але мені подобається.

Цього року почала вчити іспанську. Подобається слухати пісні іспанською і розуміти їх зміст. Іспанська входить до п’ятірки найпоширеніших мов світу, тому вважаю, що в майбутньому мені це знадобиться.

Звідки ця любов готувати? Пам’ятаєш перші приготовані тобою страви? Хто твої найперші дегустатори і критики?

Якщо чесно, я навіть не пам’ятаю, звідки це хобі. Мабуть, сталося тому, що я просто хотіла з’їсти щось смачне))). Першою моєю приготованою стравою був тертий пиріг. Пам’ятаю, як вичитувала його рецепт із маминого блокнота і точно дотримувалася рецепта. На моє здивування, він вийшов з першого разу. Для мене кулінарія і приготування – це в якомусь сенсі сеанс терапії. Коли я готую, я відволікаюсь і заспокоююсь. Першими моїми дегустаторами, безумовно, були батьки. Критиками вони також були. Спершу я ображалася, а потім зрозуміла, що це була здорова критика. Треба, навпаки, отримати зворотній зв’язок, щоб зрозуміти, що і де покращити. Щоправда, мамі догодити важко. Вона в мене найвимогливіший критик. Якщо я хочу дізнатись думку, то завжди питаю в неї. А от бабусю краще не запитувати. Вона завжди відповість, що все дуже смачно. Бабусі вони такі. Їй завжди все подобається, що я приготувала, навіть коли страва дійсно не вдалася.

199878947_194829119313812_5239211129723637583_n

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: уміння відчувати щастя, купа захоплень і творчий пошук Інни Адруг

Які страви твої улюблені і які ти сама любиш готувати?

Оскільки для мене важливіший сам процес приготування ніж смакування страви, то улюблених страв нема. А от готувати я обожнюю десерти. Повністю занурююсь у процес, бо це займає більше часу та потребує більш точної уваги, ніж звичайні страви. Ті ж мусові десерти: відчуття, коли в тебе багато різних рецептур, начинок, мусів – просто безцінне. Ще я дуже люблю працювати з тістом. Люблю торкатися до нього, вимішувати, відчувати його структуру. Ось уже кілька років печу паски. Це вже сімейний ритуал. Зранку кухню займає мама, пече свої, а після обіду – моя черга. Раніше паски виходили красивіші в мами, тепер – у мене. Моїми пасками зазвичай ми пригощаємо родичів ы близьких.

На твоїй сторінці у Facebook бачила фото з кулінарних майстер-класів. Які ти відвідувала? Розкажи про них.

Майстер-клас я відвідувала лише один. Це був дводенний майстер-клас у Києві від переможниці «Майстер-шеф» Лізи Глінської. Не можу сказати, що я часто користуюсь її рецептами, але дуже любила цю програму. Хотіла податися на неї, але були обмеження за віком. До 12 років не брали. А коли підросла – знімати програму перестали. Майстер-клас Лізи Глінської – це був подарунок на день народження від батьків. Скажу чесно, ці два дні були дуже виснажливі. В групі я була наймолодша. Заняття були у школі DGF International Culinary School. Два дні по 8 годин на кухні на ногах. Це було важко, але цікаво. Щодо очікувань – трошки не виправдалися. Я очікувала, що кожен з учасників пройде самостійно кожен етап приготування, а вийшло, що учасники по черзі долучалися до процесу. Потім я дізналася, що лише на повному кулінарному курсі ти робиш усе сам від А до Я. Але це був досвід, який також мав свій відбиток. Зокрема, я зрозуміла, якою обмеженою кількістю інструментів працюю вдома. Там я була більше вражена не від техніки приготування чи рецептів, а від оснащення кухні та кількості інвентарю, завдяки якому досягається краса тортиків і тістечок. Після завершення між учасниками поділили вироби, які ми готували два дні. Забрала їх до Чернігова.

203291764_815433439080802_8692611444125610625_n

Чи є якісь відомі кухарі, в яких тобі хочеться особисто повчитися всіх тонкощів професії?

Є кілька таких людей. Найчастіше беру рецепти Andy Chef та Євгена Клопотенка. Ще дуже подобається французький кондитер Pierre Herme, так званий батько макаронс. До речі, це один із виробів, що складний у приготуванні. Там має значення все: килимок для випікання, помол і свіжість мигдалевого борошна, цукрова пудра. І сам процес має бути точним: правильно приготований макоронаж, розігрітий до необхідної температури сироп, відхилення навіть у градус можуть зіпсувати десерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із дитинством по життю: творчий шлях чернігівської «розумки» Ганни Пушкар

Ти публікуєш фотографії тортів із логотипом «Galyaretka sweet bakery». Звідки назва? Ти продаєш свої вироби?

Щодо назви все просто. Всією сім’єю провели мозковий штурм. Обрали слово Galyaretka, воно більше використовується для позначення желатинових солодощів, але гарно звучить. Логотип нам розробив початківець-дизайнер, який шукав собі клієнтів на OLX, щоб потренуватися. Промалював нам за кілька годин, дуже точно зрозумів наші побажання. Обійшлося це дуже недорого, не більше ніж 200 гривень точно. Відповідь на друге запитання: так, продаю, але оскільки вільного часу, особливо під час навчання, не було, продаю не так часто, у переважній більшості – знайомим. На канікулах планую більше приділяти часу.

204255989_341008174185288_5053270941058339657_n

Розкажи, як отримала пропозицію працювати на телебаченні?

Знайомство з телебаченням у мене було двічі. У початковій школі я вела програму «Мульти бульки». Потім тривалий час була перерва. Та мама в мене креативна, запропонувала відзняти відеоролик із привітанням для хрещеного у формі новин. Зробили – сподобалося. Вона вирішила зняти на телефон мінівипуски новин. Після їх публікації отримали пропозицію вести LikeNews на телеканалі «Дитинець». Погодилися. Студія і локації в нас були готові. Знімали вдома. До процесу долучили нашу улюбленицю – чіхуахуа Асю. Вона постійно спала в кадрі на столі, була моєю сплячою «асистенткою». Робота на телебаченні стимулювала пройти уроки з ораторської майстерності, і хоч зараз я не знімаюся, але здобуті навички допомагають і в звичайному житті.

204941200_1902958159873879_2454760902811976359_n

Чи думаєш ти вже над вибором професії? Ким бачиш себе в майбутньому?

Чесно кажучи, не знаю. Як і більшість підлітків, я ще не готова відповісти на це запитання. Оскільки зараз є тисячі професій і світ не стоїть на місці. З однієї сторони, я начебто хочу бути телеведучою та вести своє кулінарне шоу, а з іншої – пов’язати своє життя з мовами. Працювати виключно кондитером я не готова. Це більше хобі.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register