Ті громади, які у розвиток бібліотек вкладають значні ресурси – розвиваються інтенсивніше, а їх економічні показники набагато кращі, аніж там, де про читальні забувають. На цьому любить наголошувати Олена Костриця – реформатор бібліотечної системи.
Вона – керуюча відділом інформаційних технологій та електронних ресурсів Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи і ментор Проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування» (ПУЛЬС), котрий реалізується за сприяння Асоціації міст України (АМУ) у партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX/Україна.
Позаду в Олени – 12 областей нашої країни, де вона проводила тренінги для бібліотекарів, попереду – ще півтора роки нелегкої роботи у сфері інтеграції бібліотек у життя громад. Про роботу і не тільки пані Олена погодилася розповісти Інтернет-порталу Челайн. 
Бібліотека – креативний організм
У бібліотеці ім. Коцюбинського пані Олена очолює відділ, який допомагає працівникам бібліотечної системи швидше інтегруватися в спільноту. Тепер бібліотекарі не живуть на роботі єдиними книжками: вони розвивають сайти, популяризують бібліотечну сферу у соціальних мережах, комунікують зі ЗМІ, організовують тренінги та проекти, займаються розробкою візуальної продукції – афіш, флаєрів, рекламних буклетів.
Громадська робота, часом, виходить у них на перший план. — Бібліотека ім. Коцюбинського одна з перших на Чернігівщині, яка створила на своїй базі Інтернет-центр. Ми спробували написати грантову пропозицію і канадці, які 20 років тому оголосили конкурс, визнали нас переможцями. Для нашого центру вони подарували комп’ютери, — розповідає Олена Костриця. – Коли ж я стала координатором проекту «Ти не один», я подумала, як зробити центр більш цікавим і корисним для читачів, особливо для дітей, а нашу роботу не такою рутинною, адже ми, бібліотекарі, теж дуже творчі. Тоді ж ми розпочали організовувати конференції через Skype і стали налагоджувати комунікацію не лише з колегами, а й відвідувачами, з різними творчими і цікавими людьми.
Успішна інклюзивна бібліотека
На базі бібліотеки Олена Костриця разом із колегами ініціювала проведення різноманітних тренінгів для діток. – Ми не могли допустити, аби діти приходили до нас, сідали за комп’ютери і гралися в ігри, — розповідає пані Олена. – А тому ми стали вивчати думку малечі, що потрібно їм.
Діткам потрібно було спілкування: у бібліотеці вони знайомилися, товаришувати продовжували вже у соцмережах. Так як заклад відвідують дітки ще й з додатковими потребами, пані Олена запропонувала Центру сімейної психології та розвитку приєднатися до такої ініціативи бібліотеки і з того часу заклад стали відвідувати психологи, які працювали абсолютно безкоштовно. – Я вдячна нашим психологам за їх роботу. Наші інклюзивні тренінги дали результати – ми побачили, що між дітьми немає перепон для спілкування і дружби, дітки із-задоволенням біжать до бібліотеки, — каже Олена Костриця.
Бібліотекарі можуть змінити ОТГ
Вже півроку Олена Костриця на свої слабкі жіночі плечі вона звалила нелегку ношу – стала ментором Проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування» (ПУЛЬС) у 12 областях України. — У мої обов’язки входить проведення тренінгів для бібліотекарів, створення прес-клубів на базі бібліотек і менторська підтримка протягом усієї їх діяльності. Також допомагаю налагодити співпрацю з офісами реформ в областях та представниками ЗМІ, — розповідає пані Олена.
Мета проекту, який наша бібліотекар допомагає впроваджувати по всій країні, – зробити із бібліотек, зокрема тих, які функціонують на базі ОТГ, потужні локальні інформаційно-ресурсні центри, де б мешканці громади могли комунікувати між собою, з органами місцевого самоврядування, з депутатами, ділитися ідеями, шукати проекти і вчитися їх впроваджувати.
Усе це, за словами пані Олени, повинно відбуватися у бібліотеці. – Для чого ми усе це робимо? Сьогодні бібліотека допомагає громаді стати спроможною. Всі діалоги, які повинні відбуватися на базі оцих ресурсних центрів, у які ми перетворюємо бібліотеки, мають навчити людей бути активними і шукати спільні рішення у процесі прозорого розподілу бюджету. До того ж, сучасна бібліотека в ОТГ має всіляко популяризувати успішні історії розвитку своєї громади, — розповідає Олена Костриця. 
12 областей – 12 нових досвідів
За перші три місяці роботи з проектом ПУЛЬСу, Олена Костриця побувала у 12 областях України і провела 12 успішних тренінгів. Про це говорять створені на базі українських бібліотек так звані осередки для комунікацій.
Деякі вже успішно працюють в регіонах, розповідає пані Олена. – Перші тренінги були найскладніші: як люди ставилися взагалі до реформи місцевого самоврядування, так само ставилися і до нашого навчання. Проводити тренінги було неважко, важко було людям пояснювати, для чого я це роблю, для чого у перспективі це повинна робити саме бібліотека. Я розповідала, що допомагаю громадам стати спроможними. І ви знаєте, з кожними виборами, які проходили у наших ОТГ, ставлення людей до проекту теж змінювалося. А загалі я дуже щаслива, що ініціатори проекту обрали мене для менторської роботи, хоч вона і дуже складана, — я побувала у 12 областях України і отримала колосальний досвід для роботи, — ділиться враженнями пані Олена.
До речі, на Чернігівщині проект успішно працює у Коропській, Сновській, Корюківській, Городнянській ОТГ, а також в громадах Чернігівського району та у місті Ніжині. Всі інші бібліотекарі області поки що вчаться у пані Олени в онлайн режимі.
Золота статуетка «Жінки року – 2016»
У 2016 році Олена Костриця стала лауреатом міського конкурсу «Жінка року – 2016». Ця нагорода стала несподіванкою для бібліотекаря. – Мене викликала мій директор і повідомила, що управління культури та туризму Чернігівської міської ради рекомендувало мене на конкурс «Жінка року», який 19 років поспіль проводять управління у справах сім’ї, молоді та спорту та управління культури та туризму міської ради, громадська організація «Спілка жінок м. Чернігова».
Це була повна несподіванка для мене, я не зовсім розуміла, що маю робити для цього, думала, що конкурс ще якийсь потрібно проходити, але потім дізналася, що вже все за мене вирішили і я є лауреатом цього престижного проекту. Я вдячна організаторам, які номінували мене на цей конкурс.
Насправді, вся моя праця, по суті, є волонтерською, вона забирає багато сил і часу, а тому важливо отримувати зворотній зв’язок і розуміти, що ти і твоя робота потрібні громаді. «Жінка року» якраз і стала для мене нагородою за мої старання і підтвердженням того, що мою працю оцінили. Мені було дуже приємно, – розповідає пані Олена.
Від утоми лікує земля
Олена Костриця народилася на Городнянщині. У селі Великий Дирчин живуть її батьки, тут пані Олена відпочиває від бібліотечної роботи. – Я люблю відпочивати на природі, пограти з друзями у футбол чи волейбол, люблю річну Снов, на якій я виросла, люблю ліс, обожнюю збирати гриби, мене лікує і заряджає земля,а ще я люблю ходити до церкви, коли на душі стає важко — розповідає Олена. – Я дуже рідко відпочиваю. Нещодавно спіймала себе на думці, що три роки не була у відпустці. Звісно, це не правильно, а тому щодня даю собі слово, що буду тримати баланс між роботою і родиною, буду гарною донькою і люблячою мамою. Я, до речі, люблю готувати. Для сина Євгена запікаю м’ясо і печу налисники. Це мої коронні страви, бо він їх найбільше любить. 
Про книги…
У домашній читальні бібліотекаря є дуже багато книг, утім Олена Костриця зізнається, що останнім часом мало читає «для душі» – сил і часу вистачає лише на спеціалізовану літературу, наукові статті та журнали. Прочитати радить дві книги, які справили на неї враження, – «Перемога» Браяна Трейсі, а також «Чому ти можеш усе» Олени Тараріної. – Остання, зокрема, для активних жінок, які хочуть навчитися поєднувати родину і роботу, — пояснює Олена Костриця.
Про мрії…
Як і кожна жінка, Олена Костриця мріє про щастя для своєї дитини. Пані Олена сама виховує сина, любить його до нестями і мріє бачити його успішним, здоровим і щасливим. Довголіття бібліотекар бажає і своїм батькам. У своїх мріях не забуває і про рідну Україну. – Хочу, щоб моя родина буде щасливою у незалежній, багатій і процвітаючій Україні, і щоб громади були успішними, а наша праця не даремною.
Від редакції: знаємо пані Олену як життєрадісну, відкриту, енергійну і завжди усміхнену жінку. Бажаємо їй сил і натхнення у нелегкій справі – інтеграції бібліотек у громади.
