Люди: про чверть століття вчителювання, «ключі» до характеру та сучасних дітей педагога Ірини Безручко

71404258_2880582985305116_7501054683318845440_n

Ірина Безручко вже чверть століття працює вчителем початкових класів у чернігівській школі №1. Свій фах обрала ще тоді, коли сама навчалася в третьому класі. А вирішальним для неї став приклад першої вчительки.

«Ставати предметником я не хотіла. Мені здавалося, що це все занадто по-дорослому. Відчитав свій урок і пішов, тут нема такого сильного зв’язку. А з малечею цікаво, вони мої рідні, тому що ми разом чотири роки з дня у день», – розповідає педагог.71914309_2861926193836244_5564061296527147008_n

Невід’ємною рисою вчителя Ірина Безручко називає любов до дітей і розуміння проблеми кожного з них.

«Якщо малеча побачить, що ти з нею щирий, тоді і її ставлення до навчання стане іншим. Між вчителем та учнями важливо побудувати партнерські, дружні стосунки. У жодному разі не можна дитину ображати хоч словом, хоч поглядом. Звісно, треба пояснювати, в чому правий, у чому винуватий, але так, щоб дитина не образилася, а зрозуміла і зробила правильні висновки», – ділиться педагог.

Ірина Михайлівна має чималий стаж роботи. Порівнюючи дітей, із якими доводилося працювати на початку кар’єри та зараз, вона каже, що з роками вони однозначно змінилися.

71782053_964862533857557_2439899413947088896_n

«Коли мені хтось починає говорити, що діти стають гіршими, батьки стають гіршими, то я завжди таким людям кажу, що це вони старіють і не можуть сприймати нове. Ну, а невиховані були завжди, незалежно від покоління. Взагалі я вважаю, що все стає кращим. Порівняти 90-ті роки та зараз. Батьки – освіченіші, діти – більш метикуваті, вони знаються на техніці, можуть знайти більше інформації, ніж ті діти, які були колись, з ними цікаво спілкуватися», – зазначає Ірина Безручко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Юлія Лапа поділилася секретом, як встигати розвивати власну справу, виховувати трьох дітей і мріяти

Одним із важких моментів у своїй роботі Ірина Михайлівна називає прощання зі своїми випускниками, адже разом вони провели аж чотири роки.

«Я завжди кажу «мої діти». Не всі мене розуміють, бо в мене двоє своїх дітей, але йдеться про ту малечу, яку я навчаю. Тому, коли ти ведеш перший клас, а тобі махають твої уже п’ятикласники, то сльозу вибиває. Але на початку ти за ними сумуєш, а потім починаєш до нових звикати», – каже педагог.

Щодо виховання, то тут педагог наголошує на ролі родини. Адже основні навички поведінки малеча отримує саме в сім’ї. Педагоги можуть провести корекцію дисципліни, але змінити манер дитини вони не можуть.

71717740_2510059005879544_5996373102311768064_n

Зараз у класі Ірини Михайлівни навчаються 30 дітей, до кожного має бути свій підхід.

«Коли з ними знайомишся, то бачиш, хто з них активний, хто тихенький. Деякі одразу себе проявляють, наскільки вони дружні, розвинуті або, навпаки, стримані. Ти день у день спостерігаєш за малечею і тоді приходить розуміння, яка ця чи інша дитинка, чого від неї чекати. Але тихеньких дітей привчити, щоб вони себе показували, неможливо. З яким характером дитина народилася, з таким і буде. Але важливо хоча б спробувати розговорити, підняти самооцінку дитину, похвалити її», – каже вчитель.

Ірина Безручко наголошує на тому, що «підбирати ключика» треба не тільки до дітей, а до їхніх батьків.

«Я ніколи жодному батькові, мамі не сказала, що ваша дитина погана. Тому що вчитель не завжди знає, як ця дитинка прийшла до цих батьків, через які труднощі вони пройшли, тому треба виходити з того, що ця дитина для них найкраща. І якщо є якісь невдачі, то ти не говориш, що «він такий-сякий, не знає», а треба сказати: «ось попрацюйте над цим моментом, бо тут у вас усе добре, а тут треба попрацювати». Але у жодному разі не на негативі. Серйозна розмова може бути в тому випадку, коли дитина б’ється або наражає на небезпеку інших», – пояснює вчитель.

71847835_429259314387563_8885562327764566016_n

Їй вдалося попрацювати за старої системи освіти, а зараз уже другий рік вона працює в реформованій НУШ. Каже, що найкращим нововведенням є ранкові зустрічі.

«Щойно ми почали працювати за цією системою, діти дуже швидко перезнайомилися, тому що ми проводили такі ігри. Вони швидше адаптувалися. Також діти дуже люблять займатися за допомогою конструктора. Ще покращилася дисципліна через те, що дітям є чим зайнятися на перервах – це і пограти в гру, і книжечку почитати. Я в цьому вбачаю позитив», – зазначає Ірина Безручко.

Та незалежно від навчальних програм головним методом роботи вчителя педагог називає любов до дитини, розуміння її та сприйняття проблем малечі як своїх власних. Для цього треба пам’ятати себе дитиною та не забувати про ті труднощі, які колись довелося долати самому. Таким чином педагог зможе створити всі умови для комфортного навчання дитини.

71955258_2488907851353367_7685166659849420800_n 72423765_2315298572116293_4594473095175077888_n

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register