«Люди»: Теорія гармонії і позитивний стиль життя Олександра Гончаренка
Рубрика «ЛЮДИ»
Основні проблеми в суспільстві виникають через неповагу один до одного і нікчемні людські вчинки. Тож головна задача людства – навчитися жити в гармонії і злагоді. Так вважає молодий активний підприємець із Сновська Олександр Гончаренко.
Саме про нього і піде мова сьогодні в нашій рубриці «Люди».
Отже, давайте знайомитися – Олександр Гончаренко.
«Не бійтеся висоти! Вона вас не вкусить».
Народився я в місті Щорс. Тоді в нас була ще така назва міста. Нині це Сновськ, як відомо. У п’ять років переїхав до Білої Церкви і там пішов до школи. У 2005 році з батьками переїхав знову до Щорса. З 5 класу продовжив навчатися у ЗОШ № 1 рідного міста. В старших класах став президентом школи.
Закінчив школу «майже» на відмінно. Як і всі майже відмінники – став приватним підприємцем.
На жаль, в наші часи не все так просто із своїм власним бізнесом, як нам показують про це в голлівудських фільмах. Але якщо в тебе є ідея, ти готовий це робити – то ніколи не зволікай! Можливо, це і є твій шанс на щось велике! Не бійся ризикувати. Краще бійся того, що в тебе вдасться і ти не знатимеш куди потім дівати гроші.
Захоплююсь спортом. В дитинстві грав у баскетбол та волейбол. Волейбол залишився і зараз. В цьому році відкрив для себе великий теніс. Якщо хтось не грав, дуже раджу. Також в цьому році мої друзі подарували мені стрибок з парашутом. Раджу кожному. Емоцій на рік вперед. Не бійтеся висоти! Вона вас не вкусить.
Девіз мого життя – в здоровому тілі здоровий дух.
В дитинстві любив читати енциклопедії. Ніколи не читав художню літературу, мабуть, тому і вийшов «майже» відмінник. Дуже подобались книги на географічну та історичну тематику.
Телевізор зовсім не дивлюсь, крім звісно футболу. На жаль, по телевізору зараз показують тільки те, що потрібно владі. Тому це пуста трата часу. Та і від реклами завжди волосся на дибки стає.
Музика – це взагалі інша розмова. Я меломан. Не уявляю і дня без прослуханої улюбленої пісні.
Завжди намагаюся робити тільки добрі вчинки. Вважаю, що всі ми повинні робити один одному добро і не бути «скотиняками».
Був у житті момент, за який соромно. Було мені років 8 чи 9. Мої батьки поїхали до своїх друзів, у яких також був син. Приїхали ми до них і я пішов гратися з тим хлопчиком. Побачив у нього калькулятор з блокнотом разом. Це тоді була крута річ. Як нині щось з техніки Apple. Ну, я ж йому і кажу, мовляв, давай мінятись! Я тобі свої монетки (у мене з собою була колекція монеток з гетьманами) а ти мені свій блокнот-калькулятор. Звісно, що він відмовив. Що ви думаєте? Я вирішив забрати той «гаджет» собі. Але на місці блокноту залишив свої монетки. Викрили мене на наступний день. Довелося віддати блокнот назад. А ось монетки мені так ніхто і не повернув…
Люблю мандрувати. Хто ж не любить мандрувати? Був у Іспанії, Туреччині і Таїланді. Таїланд найкрутіше місце, де я бував. Також дуже люблю рідний Сновськ. В рідному місті не може бути найулюбленішого місця – тут всі місця улюблені. В рідному місті все чудове та найгарніше.
Основна проблема Сновська, на мою думку, це люди. Точніше – відносини і вчинки людей. Нам усім важливо вчитися ставитися кожен до кожного з повагою. Тоді проблем в суспільстві стане суттєво менше.
Молоді хочу побажати, як мені колись побажала одна мудра людина, «тримати ноги в теплі, а голову – в холоді». Головне, не переплутайте. Нехай нещастя та незгоди не роблять вам в житті погоди.
Спілкувався Павло Солодовник