На перший погляд, вона звичайна дівчина – ніжна і тендітна. Таких на Чернігівщині живе багато. Проте Олеся Гордієнко із Сосниці, а саме про неї сьогоднішня розповідь, вирізняється наполегливістю, цілеспрямованістю і творчим підходом до будь-якої справи, якою займається.
У свої ще молоді роки вона встигла спробувати себе в різних напрямах діяльності. І що важливо, кожен новий досвід допомагає в особистісному розвитку та сприяє розширенню кола знайомств. Тож, мерщій знайомитися.
Олесю, де ти зараз живеш?
— Моя батьківщина – Сосниця – славетний край завдяки відомим людям. Найбільша наша гордість, знаменитість Олександр Довженко – кінорежисер світового рівня. У містечку можна відвідати хатину-музей, у якій він народився.
Також можна побувати в краєзнавчому музеї ім. Ю. Виноградського, побачити дерев’яну Покровську церкву. А ще в нас багато зелених зон відпочинку. Чого лишень варта Біла Круча біля Десни. Тож хто любить подорожувати і дізнаватись щось нове, як кажуть, you are welcome!
Чим займаєшся?
— 5 років тому закінчила педагогічний університет у Чернігові, відтоді в пошуку себе. Два роки працювала в школі, навіть встигла спробувати себе в ролі завуча. Однак виявилося, що це не моє. Ще два роки працювала в обласній газеті «Деснянка» журналістом.
Нові знайомства, багато цікавих зустрічей, улюблених статей. Потім вирішила щось змінити, трохи працювала маркетологом і копірайтером у двох агентствах та IT-компанії. Але писати про програми так нудно, а ще це забирало багато енергії, тож я полишила і цю роботу. Втім, досвіду взяла багато, за що дуже вдячна всім людям, із якими працювала.
Нині захоплена новим проектом – інтернет-магазином меблів із натурального дерева із модною назвою Modrina. Так, саме захоплена, бо віддаю йому багато часу і сил. Чому саме меблі? Бо вони – частина нашого простору, хоч ми й не помічаємо цього. На сайті можна придбати дерев’яні столи і стільці, ліжка, крісла і дивани з масиву дуба, ясена, бука, вільхи.
Натуральне дерево і 20 років прослужить, а на вигляд буде як нове. Крім того, екомеблі безпечні і нині в моді. А ще я переконалась: у нас стільки крутих майстрів і фабрик в Україні, які роблять справді якісні меблі, не гірші, ніж в Європі. І це надихає.
Яку музику слухаєш, які книги читаєш?
— Ой, щодо музики, то я, мабуть, все ж таки меломан. Під настрій люблю і рок, і джаз, і латинські пісні послухати. Буває, вмикаю лаунж-радіо чи діджейські мікси. По-різному. Українська музика подобається. Серед улюблених Фіолет, Бабкін-філософ, Джамала.
Книг я раніше багато перечитала, бо ж вчилася на філологічному факультеті. Тепер лише те, що для душі – книги Річарда Баха, а ще історичні романи. Коли кажу, що читаю Баха, у відповідь чую, «то Бах – композитор, а не письменник».
Утім, це інший Бах, і він – надзвичайно прониклива людина з глибокими думками. Все почалося з новели «Чайка на ім’я Дж. Лівінгстон». Зачепило. Потім «Ілюзії», «Єдина», «Ангели на півставки». Про що вони, не розкажу, хто зацікавиться, то прочитає і дізнається сам J. У нього є свій сайт, де він із читачами спілкується. Все збираюсь йому написати листа, подякувати за його книги.
Як проводиш вільний час?
— Йога, медитації, якщо не лінуюсь. Переглядаю фільми. А ще влітку влаштовую велопрогулянки до лісу. Люблю подорожувати, бувати в нових місцях. Торік побувала на Синевирі та у Вінниці – отримала велике задоволення і море емоцій.
Також неймовірно подобається вирощувати троянди, лаванду, різні приправи – базилік, чебрець, майоран. А із доморощених м’яти, меліси, бергамоту роблю чай, як кажуть рідні, смачніший, ніж магазинний.
Чи цікавишся політикою? Яким вбачаєш майбутнє Криму і Донбасу?
Важко сказати. Все, що сталося за останні 4 роки, – тяжке випробування для усіх українців, перевірка на чесність, порядність. І це стосується не лише політики, а й усіх сфер життя. Війна – це теж наше гірке випробування.
Шкода, багато мужніх людей уже віддали свої життя. Хотілося б вірити, що не марно. Будемо оптимістами, сподіватимемось, що скоро ми здолаємо всі перешкоди і станемо справді вільними. І не лише від впливу інших держав, а й від зажерливості, пихи, егоїзму.
Чи маєш власний рецепт, як підвищити собі настрій чи врятуватися від нудьги?
Щиро кажучи, я рідко нудьгую. Вважаю, що треба більше усміхатися. Коли люди усміхаються, вони щасливі і красиві.
