Люди: Встигати все, допомагати іншим та удосконалювати світ: історія чернігівського студента, якого життєві труднощі тільки загартовують

Безтурботне студентське буття та веселощі – саме таким багато хто уявляє життя у 19 років. Та це не про чернігівця Романа Чумака, який, попри досить юний вік, узяв на себе неабияку відповідальність – допомагати іншим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Новорічна ялина Дональда Трампа: ентузіаст із Чернігівщини відзначає Новий рік, як у Білому домі

Уже два роки хлопець займається волонтерством. Зараз він активно бере участь у діяльності ГО «Конкордія», де забезпечують соціальну реадаптацію та реабілітацію дітей-інвалідів та дітей учасників АТО до суспільства. Роман каже, що такий напрямок його життєвої діяльності обрав випадок, за що хлопець вдячний долі.

«Із 12 років мені присвоїли інвалідність. Саме в цьому статусі я й потрапив до «Конкордії», аби взяти участь в їхніх заходах, тоді ще й не думав про волонтерство. Але діяльність організації мені дуже сподобалась, це напрочуд зацікавило і я почав робити все, що в моїх силах, для дітей, які потребують допомоги», – розповідає Роман.

Хлопець каже, що намагається якомога більше часу приділяти саме волонтерській діяльності. Зараз він активно займається розвитком проекту «Пізнаємо рідний край, пізнаємо свою країну», який став переможцем цьогорічного «Бюджету участі». У рамках програми волонтери організовують екскурсії для дітей військовослужбовців, учасників АТО та загиблих героїв, а також малечі з особливими потребами, щоб дітлахи мали змогу подорожувати та всебічно розвиватись.

«Діти дуже емоційні. Я навіть не знаю, як описати ті відчуття, коли бачиш, що дитина усміхається, що їй цікаво. Дуже приємно спостерігати за тим, коли дитина в якомусь, наприклад, музеї дізнається щось нове про своє місто, рідну країну. Це просто супер! А вдячність батьків завжди гріє душу. Перш за все тому, що ти розумієш, що робиш щось потрібне, що хоч чимось можеш допомогти», – ділиться волонтер.

Життя Романа досить непросте. Коли він був ще маленьким, його батьки розлучились, а шість років тому хлопець залишився без матері. Та його це не зламало, а, навпаки, додало сил та наснаги в допомозі іншим. До того ж, він як ніхто інший розуміє проблеми та переживання дітей-інвалідів. Та на запитання про те, що ж саме потрібно для того, аби стати волонтером, хлопець має однозначну відповідь:

«Якщо я не буду займатися цим, то хто? Така моя головна мотивація. Я думаю, що поки ти для себе не зрозумієш, що, здійснюючи якусь корисну справу кожного дня, світ стане кращим, то навряд чи зможеш щось хороше зробити. Ще одним поштовхом стали ті випробування, які я особисто пережив, тому і хочу хоч якось зарадити людям, які не знаходять розуміння в суспільстві».

Вибір професії також тісно пов’язаний із допомогою людям. Одразу після школи хлопець вирішив вступити до Буковинського державного медичного університету на спеціальність «лікувальна справа». Та, трохи провчившись, Роман був змушений повернутися до рідного Чернігова через сімейні обставини. Але тут він теж не розгубився і пішов здобувати фах психолога. Наразі Роман є студентом першого курсу Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка.

«Я потрапив до громадських організацій і спитав себе: чому би не зайнятися психологічною допомогою? Я завжди хотів медициною допомагати людям, а зараз зрозумів, що саме така підтримка іноді може бути навіть важливішою. Адже медицина не завжди може зробити те, що робить психологія», – каже студент.

Попри щільний графік, Роман встигає виділити час і для спілкування з друзями та рідними. Каже, що спершу було дуже складно поєднувати стільки справ, але сила волі та бажання допомагати побороли страх перед труднощами.

«Спершу було досить незвично, а зараз я за день роблю дуже багато. Мені сильно допомогло одне слово – «треба». Інакше ніяк. Я дуже вдячний своєму наставнику, психологу Віктору Івановичу Мозговому, який свого часу підтримав мене морально та дав чимало дієвих порад», – згадує він.

Ще один проект, яким займається Роман Чумак разом з іншими волонтерами «Захисти свою родину», став переможцем громадського бюджету. Він спрямований на реабілітацію воїнів АТО та їхніх родин.

Тривалий час хлопець паралельно співпрацював ще з однією громадською організацією «М‘АРТ», де він разом із друзями організовував різноманітні заходи для очищення довкілля від пластику. Був учасником проекту «Docudays», в межах якого влаштовував безкоштовні покази документальних фільмів про права людини в школах Чернігова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Чернігівська письменниця Маргарита Бордонос розповіла про дитинство, натхнення та щастя

Загалом на рахунку студента чимало акцій і заходів, спрямованих на реабілітацію дітей з інвалідністю та людей, які потребують психологічної допомоги. За свою діяльність минулого року Роман отримав подяку від Чернігівської міської ради. Хлопець каже, що дуже важливо привертати увагу суспільства до людей, які так чи інакше відрізняються від більшості.

«Я безпосередньо є представником людей з обмеженими можливостями, тому можу з точністю сказати, що нам потрібна підтримка. Це не означає, що треба нас жаліти. Можливо, десь ми гірші за здорових людей, але в чомусь можемо проявляти себе і значно краще. Важливо зробити так, щоб суспільство приймало людей, які не такі, як усі. Те саме стосується й учасників АТО. Адже вони бачили не тільки життя, а й смерть. Після пережитого вони сприймають реальність інакше. І коли хтось каже, що розуміє їх, то це насправді це не так. Важливо надавати будь-яку допомогу, насамперед це має бути позитивна хороша увага», – вважає хлопець.

У майбутньому Роман Чумак планує закінчити університет і допомагати людям уже професійно. Волонтерство ж не полишить. Розповідає, що хоче спрямувати більше своїх сил саме на роботу з військовослужбовцями й учасниками бойових дій.

Ольга Лазун