Сьогодні в рубриці «Люди» ми познайомимо вас із чарівною дівчиною Юлією Алєксєєвою. У свої 19 років вона переїхала з міста Щастя до Чернігова та закохалася в наше місто. Працює тут і займається справою душі – фотографією. Але не все було так радісно і легко, через багато складнощів вона пройшла, щоб почати нове життя. Про все – в інтерв’ю далі.
За словами Юлії, своє рідне місто Щастя (Луганської області) вона покинула ще в 2014 році, коли почалося вторгнення країни-агресорки, і в 19 років їй довелося починати нове життя без рідних і друзів у новому місті.
«У 19 років я почала своє нове життя в Чернігові. Без близьких людей і родини. Тоді на зовсім юну мене звалилося багато проблем – чомусь у 2014 році не всі були раді допомогти людям із Луганської області. Тоді, пам’ятаю, через моє місце реєстрації виникали деякі проблеми – це і робота, і можливість орендувати житло. Та все ж таки добрих і чуйних людей було більше. Це і давало сили з усім справлятися», – згадує дівчина.
Юлія розповідає, що Чернігів був для неї зовсім незнайомим, але любов охопила з перших хвилин зустрічі.
«Пам’ятаю, як я дивувалася, що місто таке зелене й охайне. Багато гуляла. Вивчала вулиці й архітектурні пам’ятки. Чернігів став моїм другим домом, а згодом моїм другом. Тим самим, із яким можна багато про що поговорити та годинами помовчати. Відчувати безпеку і тепло. Тут я знайшла вірних друзів, підтримку та реалізацію себе як особистості», – зазначає наша героїня.
У новому місці дівчина хапалася за будь-яку роботу, тому вже спробувала себе багато в чому, але завжди знаходила час і на своє хобі.
«Я почала працювати з 2014-го і до 2023 року вже змінила багато робіт, але моє хобі не змінювалося. Любов до фотографії в мене від дідуся. Він був художником, а я знайшла себе у фото. Ще з дитинства полюбляла знімати своїх друзів і природу, на першу свою зарплатню купила камеру. Натхнення знімати в Чернігові прийшло у 2016 році і починалося все з безкоштовної зйомки.
Зараз займаюся портретними зйомками, сімейними, люблю закарбовувати в пам’яті емоції закоханих пар. Також пробую себе в предметній зйомці. Веду сторінку в інстаграмі @alekseevache», – ділиться Юлія.
Героїня розповідає, що фотографія додає їй сил, а під час зйомки її полишають усі погані думки та переживання.
«Коли фотографую – переходжу у стан творчості і натхнення. Всі люди такі унікальні, неповторні, як зовні, так і всередині. Я надихаюся їхньою енергетикою. Мотивує задоволення від процесу», – наголошує дівчина.
Для кожного горезвісне 24 лютого 2022 року було різне. Хтось готував валізу, хтось не вірив у те, що росія може розпочати повномасштабне вторгнення. Яким був для нашої героїні той день?
«24-те не було для мене найстрашнішим днем, бо ще 22-го в м. Щастя вже йшли обстріли і я дуже хвилювалася за життя моєї сім‘ї. Прокинувшись зранку 24.02, не панікувала, хоч не розуміла, що могло бути далі. Згадую, як зранку ще хотіла заїхати в Макдональдс і вірила, що все буде добре. А далі була найжахливіша ніч, багато дзвінків додому, тоді ще я могла зв’язатися з рідними. Але з 24 лютого моє місто окуповане. І я дуже сумую за домом. Уже більше року, як я не бачила маму і не була зі своїми близькими», – ділиться емоціями Юлія.
Але попри все, Юлія зазначає, що навіть не уявляла, що так сильно можна любити свою країну і кожен її клаптик землі.
«Я так ціную цю нагороду – бути українкою. І я вірю в Перемогу України.
Ще в лютому минулого року я складала у свою тривожну валізу костюм до Перемоги і купальник на відпочинок в наш український Крим! Тому вірю в наших Захисників, у наш народ і нашу єдність. Маю надію, що зовсім скоро ми всі разом святкуватимемо Перемогу України. Від Чернігова до Криму, від Луганська до Ужгорода. Коли ми всі зможемо повернутися в рідні міста й обійняти найдорожчих», – позитивно завершує ромову наша героїня.
Тільки об’єднавшись, Переможемо і здолаємо всі проблеми.
Спілкувалась Наталі Солодовник
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
