Рубрика «Люди»
Чернігівщина – край нескорених і непереможних. Тут живуть неймовірно вольові, відважні героїчні люди. Особлива когорта сіверян – це сучасна молодь. Майбутнє нашої держави саме за ними. Одна з тих, хто успішно торує свій шлях до мети та закладає цеглинки в фундамент нової – сильної, незалежної і розвиненої України – 17-річна чернігівка Аліна Лось.
Саме про цю активну та цілеспрямовану дівчину – в сьогоднішній рубриці «Люди».
Давайте знайомитися.
Усе моє життя – це суцільний фільм і щодня я намагаюся наповнити його яскравими кадрами та епізодами. Епізоди бувають різними: інколи рвеш живота від сміху, а інколи не можеш стримати сліз від болю всередині.
Аліна Лось
Народилася я в мальовничому колоритному селі Рудня Сосницької громади. Це невеличке (приблизно 150 жителів), але надзвичайно красиве село. В селі була тільки початкова школа, яку вже років п’ять як закрили. Після завершення початкової я їздила до Козляницької школи. Оскільки в Чернігівському науковому ліцеї навчалися двоє моїх кращих друзів, то я ще у 8 класі знала, куди піду навчатися далі. Козляницька дев’ятирічка дала мені якісні знання, за що я дуже вдячна вчителям. Ще навчаючись у цій школі, я почала активно займатися хімією. Щоправда, з вчителем із іншої школи – Лисичем Олександром Віталійовичем. Це педагог від Бога – він умів вчити, а ще навчав вчитися. Можливо, ви чули про нього, він – заслужений вчитель України.
У мене дуже дружня родина: мама, тато, я і дві старші сестри – Наташа та Іра. Тато – тракторист, займається домашнім фермерством. Мама – вчитель хімії та біології, але зараз працює в групі продовженого дня. У мами 12 братів і сестер. У кожного вже є своя родина і ми всі намагаємося разом збиратися на сімейні свята: Різдво, Великдень, на свято Петра і Павла.
Після школи я пішла навчатися в Чернігівський обласний науковий ліцей. Тут я зустріла своїх кращих друзів. А ще в ліцеї неймовірно круті вчителі. Ліцей дав мені нереально стійку платформу для саморозвитку, але щоб вистояти на ній, треба було постійно вдосконалюватися. Цьогоріч я успішно із золотою медаллю завершила цей етап у житті.
У ліцеї я написала дві наукові роботи з біології. Перша пов’язана з тематикою діагностики плоскостопості в дівчат старшого шкільного віку та підходами до її корекції. Друга наукова робота пов’язана з дослідженням функціонального стану дітей підліткового віку під час навчання. Ця робота мені найбільше сподобалася, адже вона містила фізіологічні та психологічні параметри. Вона була дуже об’ємна, але неймовірно цікава. Також ми досліджували та порівнювали рівень втоми ліцеїстів і школярів. Брала участь в обласних олімпіадах із хімії, де двічі поспіль зайняла перше місце. З екології – друге. Брала участь у Всеукраїнському конкурсі «GENIUS Olympiad Ukraine 2022» з темою проєкту в літературному конкурсі «Маленькі люди поруч з нами». Отримала відзнаку. Також різноманітні ліцейні конференції.
Пам’ятаю, як я дороблювала наукову роботу. Це був мій перший досвід. Не можу навіть описати, яке хвилювання в мене було, коли я друкувала слова на комп’ютері. Я допізна працювала, завершила роботу і лягла спати. Але сон був коротким… Через дві години прокинулася від слів «Вставай, почалась війна»…
Коли ти швидко збираєш речі, одягаєш на себе якийсь одяг і тобі абсолютно вже начхати вже на ту наукову роботу. Ти біжиш в укриття з однією думкою в голові «А що буде далі?»… А далі були години в підвалі, швидкий маршрут додому. І я в рідному селі…
Нині в усіх єдина мрія – Перемога України. І я своїми діями хочу пришвидшити цю подію. У кожного різний фронт. Я обрала економічний. Далі в університеті планую вивчати маркетинг і розвиватися у цьому напрямі. «Не було ще такої казки, в якій би зло перемагало. Тому і наша казка до цього дійде»… Ці слова мені сказав друг Олег, який віддав своє життя за нашу країну… Він був Людиною з великої літери, справжнім патріотом.
Я хочу бути схожою на свого друга. Навчитися бачити в усьому прекрасне, вміти усміхатися в будь-якій ситуації, дивитися на світ через призму перспектив. Навчитися любити та дарувати любов…
Ще один мій здобуток – президентство в ліцейній Академії наук. Наша організація відповідала за освітні проєкти та конференції в ліцеї. Якось із товаришем жартували, що будемо балотуватися разом у президенти України. Навіть знаю, що я одразу змінила б. Однозначно це реформа освіти: підняття заробітної плати вчителям і зменшення пенсійного віку. Дітям значно цікавіше, коли викладає предмет молодий крутий вчитель. Також варто змінити стиль викладання деяких предметів та й узагалі дещо зменшити їх, адже людині, яка постійно вивчає все, дуже складно вибрати майбутню професією. Також я впровадила б якийсь спецкурс для випускників, щоб вони могли вибрати собі правильну професію. Бо часто трапляється, що людина вибирає професію з обгортки, а потім усе життя картає себе за той вибір.
Люблю саморозвиток. Переважно це подкасти або ж слухаю онлайн-книжки. Серед моїх фаворитів – книга Джорджа Орвелла «1984». У книжці розповідається про деградацію особистості в умовах тоталітарного режиму. Також читаю класику і детективи. Це книги Артура Конан Дойла (мабуть, прочитала вже більшу частину його шедеврів), Агата Крісті, Дафна дю Мор’є, Едгард Алан По.
Дуже люблю мандрувати. З огляду на нинішні обставини, зараз досліджую красоти Чернігівщини та, зокрема, своєї місцевості. Безмежно люблю Чернігів. Це місто зачарувало мене своїм теплом і затишком. У саме сердечко. Особливо Вал… Просто казкове місце.
Усе моє життя – це суцільний фільм і щодня я намагаюся наповнити його яскравими кадрами та епізодами. Епізоди бувають різними: інколи рвеш живота від сміху, а інколи не можеш стримати сліз від болю всередині.
Хочу побажати всім віри в себе та сміливості. Сміливості, щоб не боятися ризикувати, не боятися пробувати. Терпіння, адже все приходить із часом.
І наполегливості – бо лише тоді сходять плоди твоєї праці.
Спілкувався Павло Солодовник
