Війна (Відео)

Маленькі «пташки» великої війни: як дрони допомагають чернігівським прикордонникам у виявленні ворога (Відео)

Повномасштабна війна показала, що дрони – це невід’ємний елемент війни, бо ці пташки можуть завдавати значної шкоди для ворога та бути «очима» для наших військових. Служба на кордоні зараз особливо важлива, бо армія рф щодня обстрілює Чернігівщину. Ми поспілкувались із прикордонником 105-го загону, щоб дізнатися, як працює наша аеророзвідка.

«Використовуючи БпЛА, ми здійснюємо безпосередньо розвідку ділянки місцевості, також можемо проводити корегування ураження позицій ворога, дорозвідку маршрутів прикордонних нарядів, а ще відстежувати обстановку на ворожих позиціях, облаштування нових позицій, переміщення техніки та особового складу», — Роман – прикордонник.

Які технічні засоби використовують наші військові для успішного виконання бойових завдань?

«Це найперша техніка, що з’явилася на початку вторгнення, це перші БпЛА, які були доступні. На сьогодні в нас уже є більші комплекси, вони мають більший захист від РЕБ, кращі характеристики дальності польоту, корегування та керування ними. Ворожі РЕБи вже не можуть їм дуже сильно протидіяти. Інші дрони, які в нас уже є, мають більший об’єм батареї, вони можуть пролітати 5-7 км, працювати безпосередньо в повітрі на місці до 15-20 хвилин та час повернення на місце зльоту», — Роман – прикордонник.

Прикордонникам із кожним днем дедалі важче працювати, адже ворог постійно удосконалює технічні засоби протидії. Однак наші військові не залишаються осторонь і також покращують прилади радіоелектронної боротьби.

«Це відбувається така своєрідна війна розвитку технологій і тенденцій, хто буде першим на полі бою, хто кого переможе, постійно триває вдосконалення та тренінг», — Роман – прикордонник.

Для ворога наш аеророзвідник – пріоритетна ціль, чи бували випадки, коли по місцях зльоту прикордонника відбувався обстріл?

«Слава Богу, по моїх місцях зльоту не прилітало, але були випадки в суміжних підрозділах, які теж виконували завдання з аеророзвідки, були ситуації, прильоти, але вони були не точні, бо задалека відстань, не дає ворогу прицільно бити. Це дуже великий плюс. Щоб не було прильотів, треба використовувати максимальні заходи та засоби маскування, переміщення на місцевості, дотримання всіх можливих заходів. А ще дорозвідка свого маршруту, тобто перевірка, щоб люди, які з тобою, прикривали в цьому завданні в аеророзвідці. І так само є вже певні технології, що дозволяють дрону, пульту змінювати те чи інше місце позиціонування», — Роман – прикордонник.

Чи є способи маскування від ворожого безпілотного літального апарата?

«Удень можна замаскуватися, наприклад, цей БпЛА має засіб нічного бачення тепловізійний, так само більшість дронів має тепловізори. На сьогодні, як і ворог, так і ми пропрацювали певні елементи спеціального одягу: пончо, маскувальні халати, що не показують тепла, тепловізійна камера не бачить тепло. Якщо людина повільно пересуватиметься та не робитиме різких рухів, то не буде помітно», — Роман – прикордонник.

Розказуючи про свою роботу, Роман визнає, що найважче дістатися до точки зльоту.

«Ми максимально намагаємося наблизитися до кордону, щоб далі побачити противника та його позиції, його переміщення й техніку. Це небезпечно, звісно, бо постійно вуха нагострені на звук виходу чи приходу. Також коли дрон летить і раптово обривається зв’язок, відеосигнал, тут уже підключаються ті функції та навички, які з часом має кожен пілот», — Роман – прикордонник.

Зараз ми перебуваємо на етапі великої революції у веденні війни. Люди лише починають усвідомлювати неймовірну ефективність цих маленьких пташок, порівняно з деякими дорогими та застарілими військовими системами, проти яких вони спрямовані.

«Така пташка, порівняно з людським життям, життя безцінне, а пташка, наприклад, ця 200, є 70 000, є й пів мільйона… Що вища ціна, то краще вона виконує свій обсяг роботи. Тож вони дуже потрібні, їх на сьогодні недостатньо, потрібно, щоб люди допомагали в придбані і волонтерським організаціям, й іншим підрозділам, які потребують. Потрібно донатити, і не витрачати ті 10-15 грн на свою каву чи відпочинок, а допомагати війську йти до Перемоги», — Роман – прикордонник.

Журналіст: Іра Пономаренко

Оператор: Сергій Бутько

Ще статті по темі

Back to top button