На рубежі 17-18 століть у Чернігові почалися масові зникнення людей. Пік таких загадкових зникнень припав на 1702 рік. Що стало причиною таких подій, досі ніхто не знає.
Думки різних представників громади радикально відрізняються. Тема загадкових зникнень неодноразово порушувалась на телеканалах.
Історики відмовилися коментувати нам ці події, а духовенство має свою особливу думку з цього приводу.
Єдині факти, на які можна більш-менш спиратися – це матеріали та документи з державного архіву Чернігова. Адже на них було зафіксовано десятки нерозкритих убивств з ознаками анемії, які слідчі не могли пояснити.
Анемія – в народі «малокрів’я». Захворювання пов’язане зі значною втратою крові.
Можна було б припустити, що це епідемія. Адже в ті часи саме від епідемічних захворювань вимирали цілі міста. Утім, обставини смерті жертв більше вказують на серійні вбивства, до того ж доволі жорстким маніакальним методом – висмоктування крові з тіла, що мимоволі наштовхує на думки про добре відомих і характерних для того часу вампірів.
Існує ще один безперечний факт – неодноразове фігурування імені загадкової історичної постаті Василя Дуніна Борковського, який був неординарною людиною та помер загадковою смертю у віці 63-х років у 1702, саме тоді почалися містичні зникнення людей. Можливо, це збіг обставин, а може, і справді все це пов’язане саме з Борковським.
Довідка: Василь Дунін Борковський
Чернігівський полковник, Генеральний обозний Війська Запорізького, один із найбагатших осіб Гетьманщини свого часу. Нащадок відомого польського роду і це єдине, що можна вважати біографічним фактом про графа Борковського. Будь-яка інша інформація про нього – це легенди, перекази, чутки.
«Легенда про Василя Дуніна Борковського — народний вимисел. Він був одним із найвідоміших ктиторів монастирських. У другій половині 17 століття відбувалося відродження монастиря, настоятелем був тоді якийсь Калетовський, і він дуже допомагав отцю Архипу. На його кошти були побудовані Петропавловська церква, трапезна, добудований верх цього Успенського собору», — , черниця Єлецького монастиря Амвросія.
Борковський зробив чималий внесок у розвиток Єлецького монастиря та займався благодійністю для інших чернігівських церков
На протиріч церковному ототожненню Борковського церквою зі святим існують повір’я пересічних чернігівців того часу. Вони стверджували, що померлий граф Дунін Борковський, на зразок графа Дракули, підводився зі своєї труни й опівночі з воріт Єлецького монастиря виїжджав на своїй чорній кареті, запряженій шісткою чорних коней. Він об’їжджав свої володіння, роздаючи розпорядження мертвим слугам і гасав містом до ранку. Навряд чи такий нічний, так би мовити перформенс графа, міг вселити в чернігівців щось, окрім моторошного страху. Через такий переляк громадян чутки про графа Дракулу Борковського поширювалися. Чи був відомий полковник і меценат Дракулою достеменно невідомо, але містична легенда все ж таки живе в нашому місті…
Якщо мені пощастить зустрітися з Дракулою, я обов’язково поцікавлюся у нього його формулою безсмертя.
А щодо вас… Міф це чи реальність – вирішувати вам.
