Війна на Донбасі привнесла в українську військову історію чимало славних імен, однак не всі вони відомі широкому загалу. Один із таких невідомих героїв – танкіст 30-ї окремої механізованої бригади старший лейтенант Артем Абрамович, який загинув у серпні 2014 року.
Після закінчення Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2011 році він був направлений до стройової частини, де його призначили командиром танкового взводу у складі 3-ї танкової роти. У складі бригади він і зустрів війну.
Від весни 2014 року знаходився на півдні, прикриваючи цей стратегічний напрям від можливого вторгнення російських військ із боку Криму.
Від липня його танковий взвод воює в районі Савур-могили. Від серпня керував блокпостом у районі Никифорового. Під його командуванням було три БМП-2 та один танк Т-64БВ. Першим наказом було прикриття виходу наших військ із позицій під кордоном. Але з часом вони зосталися на місці без якогось конкретного завдання.
12 серпня до них відійшли танк і дві БМП, які охороняли переправу через річку Міус. Бійці були у розпачі: чули й бачили великі сили ворога, зокрема танки.
Спробували сконтактувати по рації (мобільного зв’язку в цьому районі вже не було давно) зі штабами, але жодних конкретних наказів не дістали.
Зате позиції 30-ї бригади 13 серпня атакували бойовики під прикриттям чотирьох танків – одного трофейного Т-64 і трьох Т-72 (російський «воєнторг»). Майже одразу було підбито БМП-2. Також вийшов із бою один з українських танків – у нього заклинило гармату.
Фактично оборонятися продовжували лише екіпаж Артема та кілька піхотинців, які підбили один російський Т-72.
Зважаючи на ситуацію, старший лейтенант Абрамович наказав бійцям відходити, а сам із екіпажем вирішив прикривати відступ. Поранені й контужені швидко повантажилися на вцілілі бойові машини і стали відступати по дорозі на Міусинськ.
Танк Абрамовича займав місце у хвості колони, коли на нього на шаленій швидкості вискочив один із Т-72, що встиг вистрелити майже впритул. Здетонував боєкомплект, башта відскочила на землю, а всередині танк загорівся. Російський танк хоч не вибухнув, але теж зазнав величезних ушкоджень – пізніше бойовики його підірвали.
Забрати рештки екіпажу танку: старшого лейтенанта Артема Абрамовича (1990 р.н.), навідника солдата Петро Барбуха (1983 р.н.) та мехвода сержанта Ярослава Антонюка (1974 р.н.) вдалось тільки наприкінці 2014 року групі Союзу «Народна пам’ять». Після тестів ДНК вдалось упізнати тільки Абрамовича та Барбуха, доля механіка-водія наразі є невідомою.
Поховали Артема Абрамовича в Житомирі 23 травня 2015 року.
Посмертно 13 серпня 2015 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а ще раніше – 15 липня відзнакою «Народний Герой України».
14 вересня 2015 року в місті Житомирі на фасаді будівлі екологічного ліцею № 24, де навчався Артем Абрамович, йому встановлено меморіальну дошку.
