Люди старої Гетьманщини: Чернігівський історичний музей започаткував музейні зустрічі (Відео)

Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського започаткував серію музейних зустрічей «Люди старої Гетьманщини». Це невеликі камерні зустрічі, на яких розкривають таємниці роду та цікаві моменти з життя видатних людей, зокрема і тих, які проживали на Чернігівщині.

«Ким вони були, як вони спілкувалися між собою. Де вони народилися і як вони потім ставилися до своєї малої батьківщини. У фокусі родини – не всі, а ті, пам’ятки яких є у нас у музейній колекції. Тобто ми відштовхуємося від пам’ятки, тобто де є щось про рід або ж є згадка про представників якогось роду. І потім ми досліджуємо самих людей, яке місце вони займали в суспільній ієрархії, чим вони займалися і так далі»,- Ольга Гейда, науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. Василя Тарновського.

Перша зустріч була присвячена відомому роду Коченовських, із якими пов’язують Державний заповідник «Качанівка». Бо назва маєтку походить від прізвища співака царського двору Федора Івановича Коченовського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: візажист, блогер і оптиміст по життю Юля Пуля

«Рід Коченовських прийшов на Чернігівщину з Поділля. Подільського воєводства Речі Посполитої. І у середині XVII століття він осідає в Прилуках. Там же народився Федір Іванович Коченовський, який став уже власником маєтку, і його іменем саме цей маєток і названий. Хоча у нас є гіпотеза, що маєток там був і до Коченовського, і не на пустому місці він розбудовував ся»,- Ольга Гейда, науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. Василя Тарновського.

Дослідники кажуть, що саме цей рід дуже яскраво показує рухливість суспільних відносин Гетьманщини, які на той час були рідкістю.

«Більшість православних людей, віруючих, із повагою до землі ставилися, в сімейних стосунках теж були традиційні норми, правила. Багато умовностей різних. Таке суспільство ми називаємо традиційним. Але розглядаючи історію родини Коченовських, ми бачимо, що воно водночас дуже рухливим було соціально. І для того, аби зробити кар’єру, необов’язково в Гетьманщині треба було народитися в якійсь заможній родині. Федір Іванович народився в родині звичайного прилуцького козака. Рядового – так у присязі полку було зазначено. А вже через 40 років він був при дворі в Санкт-Петербурзі, в імператорській капелі реєнтом, і він був знайомий із найвищим оточенням влади»,- Ольга Гейда, науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. Василя Тарновського.

А ще вони активно займалися меценатством, особливо підтримували релігійні заклади та робили великі пожертви.

«Суспільство Гетьманщини дуже віруюче суспільство. З високим рівнем релігійності. І такі внески в церкву вони сприймали як прохання молитися за свій рід.

Федір Іванович тут відзначився надзвичайним вкладом. Він офірував до Пустинно-Рихлівського Миколаївського монастиря срібну дарохранительницю, зроблену в німецькому місті Аугсбург. Її вага становить майже 48 кілограмів срібла з золотом, це дуже велична річ»,- Ольга Гейда, науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. Василя Тарновського.

Ще більше цікавих моментів про людей старої Гетьманщини та їхній родовід можна дізнатися на наступних зустрічах, відстежувати анонси можна на офіційному сайті Чернігівського історичного музею ім. Василя Тарновського.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Журналіст Марина Кирієнко

Оператор Сергій Бутько