Суспільство

«Березинські балабони»: в селищі на Чернігівщині зберігся рецепт старовинної страви (Фото)

До обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесли стародавню страву «Березинські балабони», що в скрутні часи допомагала вижити жителям Березни.

Надія Янчук, директор КЗ «Центр культури і дозвілля» Березнянської селищної ради, пам’ятає, як цю страву готувала її мати, яка виросла сиротою. Її батьківську родину, в якій було п’ятеро дітей, розкуркулили. Радянська влада забрала і землю, і будинок, а родину з дітьми просто вигнала на вулицю. Родину виручав ліс, де збирали гриби й ягоди. Траплялося, що таємно від об’їждчика збирали колоски. Деякі люди давали гнилу картоплю. Допомагали вижити у скрутні часи і крохмальні балабони.

Створивши родину, жінка продовжувала готувати цю страву для своїх дітей.

«У Березні завжди вирощували картоплю, яка була найбільшим багатством. Хорошу картоплю продавали, бо і копійчина була потрібна. А порізану велику картоплю та погризену переробляли на крохмаль, що теж було доволі трудомістким процесом. Готовий крохмаль зберігали у льняних торбинках на печі. І навіть зараз люди виготовляють домашній крохмаль», – згадувала Надія Янчук.

Із тих давніх часів минуло багато часу, але коли нині родичі пані Надії збираються разом і згадують батьків, то обов’язково готують балабони за давнім рецептом.

«Мати зазвичай брала чотири березинські склянки цього крохмалю, трішки підсолювала, а тим часом у печі в горщику вже добре кипів окріп, як кажуть, у ключ. І щоб заварити цей крохмаль, потрібно було дві людини. Бо одна людина маковертом перемішує крохмаль, а інша – потроху наливає води. І цей крохмаль має зліпитися в грудочку, щоб він був не рідкий, а заварений – густо-густо, як тісто на вареники. І його треба дуже добре перемішувати маковертом, який як скалочка, бо ложкою я пробувала – це незручно. І потім накривають усе це рушничком, поки тісто охолоне. А тим часом на пательні в печі підсмажують сало до сухих шкварочок. І цибульку також до сала додавали, теж смажили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новорічні гноми – пристрасть чернігівки Ольги Деркач

Поки цибуля з салом смажилася – поверталися до тіста. Діставали його з макітри чи іншого посуду, де господиня його замішувала, викладали на стіл і починали трішки обминати. Потім мати брала столову ложку та нарізала нею цю масу і давала нам, дітям, а ми крутили балабони. Вони не мали бути однакового розміру. Ми крутили ці балабончики і було дуже нам весело. І ці балабони виходили як кульки.

А тим часом у каструлі чи в чугунці знову кипіла вода. Мати її трішки підсолювала й у киплячий горщик закидала ці балабони. Помішувала їх і вони варилися упродовж 4 чи 5 хвилин. І вони, мов вареники, як уже сплили, то вже готові. Потім ці балабони діставали та клали на пательню, де шкварчало сало і цибуля», – докладно розказала Надія Янчук.

Після цього страву подавали до столу. Але на той час тарілочок для кожного не було, як нині. То всі брали з цієї пательні балабони ложкою і їли.

За словами пані Надії, балабоні смачні.

«Я спілкувалася з людьми місцевими, зокрема жінками, яким уже по 80 років і старшими, вони знають цю страву, то це не мамина вигадка. То в Березні люди виживали завдяки цій страві», – пояснила Надія Янчук.

На засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Департаменті культури Чернігівської ОДА пані Надія приготувала балабони з підсмажкою сала й цибулі, пісні балабони з підсмажкою з білих грибів на олії та балабони з маслом.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко

Фото – Надії Янчук

Ще статті по темі

Добавить комментарий

Back to top button