Українцям полюбилися іграшкові гноми, яких багато хто називає новорічними. Тому й набувають вони особливої популярності напередодні різдвяно-новорічного періоду і вже стали невід’ємним святковим атрибутом.
Гномів різних розмірів можна побачити на поличках у багатьох магазинах. Між тим, це іграшки масового виробництва. А людям завжди хочеться прикрасити оселю чимось унікальним, по-особливому. Тим паче, тим, у кого душа лежить до рукоділля. Як наприклад, у чернігівки Ольги Деркач. Тож про творчість і захоплення гномами – в розмові з Ольгою Деркач.
Пані Ольго, як давно у вас пристрасть до рукоділля і творчості?
Бажання займатися творчістю в мене, напевне, від бабусі і від батьків. Моїй бабусі 90 років, але вона й досі плете килимки та вишиває. І батьки в мене – творчі. Батько кошики плете, мама також рукоділлям потроху займається.
Як школу закінчила, так мене і потягло займатися рукоділлям. Захотілося робити щось своїми руками. А потім я потрапила в сферу сувенірів. Зокрема, колись був магазин «Декупаж», у якому продавали сувеніри ручної роботи і виготовляли їх також. То я працювала в тому магазинчику. І до речі, багато чого там навчилася. І коли мала вільний час, потроху пробувала себе в рукоділлі.
А взагалі я маю проблеми із зором, то не можу довго сидіти над чимось і працювати. Тільки потроху.
Пам’ятаєте свої перші дитячі роботи?
Пригадую, як із подружкою робили гірлянди з блискучих фантиків від цукерок. І бабуся моя дечого навчала. І в інтернеті є дуже багато цікавих роликів. Сама вчуся, дивлюся відео, потім пробую. Раптом що не вийшло, то наступного разу вдасться.
Освіта у вас яка?
Був період у житті, що я ненадовго поїхала жити до Луганська. Була там до 2013 року. І здобула освіту, що пов’язана з соціальною роботою. Але я не працювала в цій сфері, лише на практиці побула. І якось само по собі закрутилося з рукоділлям.
Як давно ви захопилися гномами?
Щойно на них почалася мода, подружка попросила мене, щоб я зробила викрійки гномиків і вдосконалила їх. Відтоді все й закрутилося. Це було або в 2019-му або в 2020 році. І так потрошку почала робити гномиків, але не для продажу чи бізнесу. Просто деяких робила для себе, а деяких дарувала друзям і знайомим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Патріотична новорічна ялинка вже сяє в одному з мікрорайонів Чернігова
Відчуваєте, що люди досі цікавляться новорічними гномами?
У мене є акаунт у ТікТок, то там думки людей розділилися. Одні пишуть: «Навіщо їх виготовляти? Адже нині гнома можна купити в будь-якому магазині», а інші люди вважають, що мої гноми найкращі з усіх, яких вони коли-небудь бачили.
Я дуже акуратно їх роблю, стараюся, все шию руками – повністю кожен шовчик. Прагну, щоб все було гарненько.
Які матеріали використовуєте? І скільки потрібно часу, щоб гнома зробити?
Щоб зробити гнома, мені треба сидіти над ним цілий день. Але ж я потроху працюю, то частину роботи виконую одного дня, іншу – наступного.
Матеріали я купую. Стараюся, щоб гарні. Холофайбер, тобто наповнювач, я беру найкращий, щоб він добре тримав форму. І тканини шукаю красиві та якісні. Наприклад, купую новорічні пледи, коли підходящої тканини не знаходжу. Піжами також, щоб була гарна тканина. Причому в мене різних матеріалів багато, бо я не можу пройти повз, аби їх не купити. Всі гроші, що в мене будуть, я витрачу на матеріали.
Розкажіть про інші ваші роботи, що, окрім гномів, умієте робити?
Займалася декупажем, але відмовилася. Бо насправді ним багато хто займається. І матеріали потрібні дорогі, зокрема лаки, фарби… Робила українські віночки зі стрічок, але також уже не роблю, бо робота над ними потребує багато часу, до того ж це велике навантаження на зір.
Потроху роблю новорічні ялиночки з шишок і новорічні віночки в екостилі. Мені це подобається, бо новорічно-різдвяні свята – мої найулюбленіші, з найкращим настроєм. І я кайфую, коли створюю новорічні вироби. Адже я працюю тільки над тим, що мені до душі.
Наскільки знаю, ви також прагнете допомагати нашим військовим?
Є чернігівська волонтерка Наталія Орлова. То я стараюся щось цікаве зробити на ярмарки, які вона організовує. Наприклад, цьогоріч робила м’які грибочки з жопками.
Тож намагаюся допомогти захисникам. Бо мій чоловік також служить, і я прекрасно розумію, як це важко, що в захисників дуже багато різних потреб.
Що ви хотіли б сказати дівчатам, які мріють щось спробувати майструвати, але вагаються, що і матеріали дорогі, і чи буде з того якийсь вихлоп…
Про вихлоп одразу скажу, що розраховувати немає сенсу, бо це не робота і навіть не підробіток. А матеріали дійсно дорогі, дуже багато часу потрібно. Важливо робити щось для себе, от просто для свого задоволення. І не обов’язково одразу купувати якісь суперматеріали, дорогі чи клеєві пістолети. Можна піти в «Аврору» і накупити недорогих матеріалів, квіточок, клею, картону, паперу, пластиліну повітряного. Просто треба пробувати. До речі, я сама не в захваті від своїх перших робіт, адже майстерність приходить із часом. Головне, пробувати і розвиватися.
Ви працюєте зранку, ввечері? Коли натхнення, чи коли, навпаки, настрій поганий?
У поганому настрої взагалі нічого не роблю. Працюю тільки тоді, коли сонячні дні і чудовий настрій, коли маю час.
Рідні ваші та друзі підтримують вас у цій справі?
Безумовно, від самого початку ніхто жодного разу не сказав, що ти фігнею займаєшся. У нас це, навпаки, дуже-дуже заохочується. Наприклад, сестра моя дуже гарно плете – іграшки, светри, шапки.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – Ольга Деркач
