«Вранці виходиш із чашечкою кави. Немає нічого кращого, ніж милуватися світанком, прокидається природа».
Покинути все: заховатися від міського галасу й лавини проблем, втекти від постійних стресів і накопичених справ. Мабуть, кожен житель міста хоч раз у житті думав про це. Але далі думок справа не заходила. А от Вадим Кривенков із Київщини наважився та кардинально змінив своє життя – переїхав із міста до мальовничого села. У Кучинівці Сновського району чоловік живе вже два роки і за цей час жодного разу не пожалкував про свій вчинок.
«Мабуть, серце, душа, поклик. Хотілося ближче до рослин і тварин. Так склалося – стомився від міського життя. Зрозумів – треба їхати. Ви знаєте, проживши десь півроку, склалося таке враження, що я тут народився і все життя жив», — розповідає житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
У Кучинівці його всі звуть Макаром, бо це ім’я отримав при хрещенні. Нині чоловіка всі знають і вважають фактично своїм односельцем, але спершу йому влаштували традиційний сільський «іспит».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хутір Юріївка: сумна доля поселення серед лісу
«Коли я сюди приїхав, то люди дивувалися й одразу були у всіх різні думки. Десь втік, когось вбив тощо. До мене через тиждень приїхала поліція. Потім ще раз приїхала поліція. Перевірили документи – все добре. По селу говорили, що ходить якийсь сулейман із бородою по пояс. Потім усі звикли», — продовжує розповідь житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
До переїзду в село Вадим працював у ресторані – курував напрям сервісу і ребрендингу, але нині не бачить себе в ресторанному бізнесі. На життя зараз заробляє тим, що сам виростив. Хоча цей процес дуже нелегкий.
«Корова є, коза є, кури, індики. Корову сам дою. Сусіди навчили. Реалізація продукції – це дуже болюче питання. Ціна на молоко нижча, ніж ціна за воду. Вимушені люди якось крутитися – роблять масло, сметану, сир домашній і везуть до міста продавати. З того і живемо», — говорить житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
На думку Вадима, комфорт – поняття відносне, мовляв, кожен сам собі створює рай. У нього є телевізор, доступ до швидкісного інтернету, мобільний зв’язок та інші блага цивілізації.
«У селі можна жити, як у місті. Ти зможеш усе збудувати та відремонтувати з часом. Якщо багато грошей, то одразу все можна. А от у місті жити, як у селі, ти не зможеш ніколи», — зауважує житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ізольовані від цивілізації: загублений у лісах хутір
Чоловік щиро хвалить своїх сусідів і дякує їм за те, що вони йому допомагають.
«Сусіди найкращі в мене. Загалом таких людей, як тут, треба бажати всім», — говорить житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
Повертатися назад до міста Вадим не планує. Навпаки, у нього безліч ідей і мрій.
«Узагалі планую тут залишатися. Дуже хотілося б, щоб село заселялося. Я думав про зелений туризм. Багато пустих хат, які можна відремонтувати, створити там етнопобут у будинках. Люди будуть приїжджати відпочивати в такі будинки», — розповідає житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
Людям, які втомилися від мегаполісів і давно мріють про гармонію серед природи, чоловік радить не боятися і ризикнути.
«Натисніть на гальма і подивіться навколо вас. Ремарка – я живу в місті, а ти міста не бачиш. Ти бачиш тільки дім і роботу. А живучи в селі, ти це бачиш кожного дня. Посадив кісточку – через місяць деревце. Через рік на цьому дереві плоди. І от ти можеш сказати – клас. Оце життя», — наголошує житель села Кучинівка Вадим Кривенков.
Вадим дуже любить квіти, наступного року планує збудувати в селі невеличку оранжерею. Паралельно вестиме ютуб-канал і ділитиметься своїми думками й емоціями з усім світом. А ще він планує в Кучинівці реалізувати найголовніший проект свого життя – створити сім’ю.
Автор: Павло Солодовник
