Хоч поблизу гупає, городи саджатимуть: реалії старостинського округу на Чернігівщині
Погода ще не радує стійким теплом, та вже з впевненістю можна сказати, що перезимували. Зокрема, в Тихоновецькому старостинському округу, що на Сновщині, на сезон холодів не нарікають. Кажуть, що зима минула нормально, не замерзли, ресурсів, які були потрібні, вистачило, світло не відключали.
Натомість календарна весна принесла з собою нові турботи.
«Городи то саджатимуть, але без ентузіазму, адже люди хочуть поїсти майбутній врожай, а не тільки засадити. Бо поруч постійно гупає. На щастя, ще не долітає, але прильоти вже ближче трапляються.
Оскільки весна настала, помалу люди прибирають біля своїх дворів. Якщо є потреба влаштувати якесь загальне прибирання чи викосити щось, то від сільрад організовуємо. Зокрема вирізання кущів. Кладовища поки що своїми силами впорядковуємо.
Є люди, які виїжджають, зокрема з Гути. Бо людинасамперед бояться за дітей», – зазначає Анатолій Бондаренко, староста Тихоновецького старостинського округу.
Ситуація з робочими місцями, як здебільшого в селах, тут не дуже радісна. Для всіх роботи не вистачає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Старовинний панський маєток Долинського, що на Чернігівщині, викупили та досліджують
«Місцеве аграрне господарство є, лісництво, а в Гуті – пилорама. Роботи взагалі мало.
Аграрії, де більш безпечно, будуть поля засівати, а туди, за Гуту, ближче до кордону, то вже, можливо, й не будуть. Бо прильоти з одного боку там були по всіх полях.
Від Тихоновичів, якщо взяти по прямій, то до кордону – приблизно 10 кілометрів. Але ж люди живуть.
Молоді вже по селах мало. Хто може, виїжджає. Зокрема за кордон молодь прямує.
У Тихоновичах нині трішки більше як 400 людей живуть. У Гуті – десь 130, Іванівка й Софіївка – разом трішки більше, загалом 150 жителів», – розповідає Анатолій Бондаренко.
Щоправда, є й зворотний бік ситуації. Навесні можуть постати перед проблемою нестачі робітників, які можуть сісти за трактора. Бо хлопці служать у ЗСУ.
Господарство селяни тримають, бо без нього на селі важко вижити. Хто ще має сили, тримає корів, але закупівельна ціна на молоко в населеному пункті невисока. То це також не додає селянам оптимізму.
Водночас люди кажуть, що всі побутові труднощі можна пережити, аби тільки українська Перемога швидше настала. Це найголовніше нині для всіх людей, які живуть у старостинському округу.
Ірина Осташко