Березнянська громада, що на Менщині, стала майданчиком для реалізації амбітного всеукраїнського проєкту відтворення старих, колись знищених дерев’яних церков.
Так, у Березній спершу було презентовано книжку українського дослідника Стефана Таранущенка, яка докладно розповідає про шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Саме ця книжка стала фундаментом для подальшого віртуального відтворення п’яти українських церков, однією з них стала Вознесенська церква в Березній.
«Відібрано з фотографій, які описав Стефан Таранущенко, п’ять об’єктів. Це три церкви з Чернігівщини. Одна – з Полтавщини. Одна – з Харківщини. І таким чином ми намагаємося показати, який вигляд ці церкви мали на фото, на кресленнях і в описах у книжці»,- Олександр Савчук, видавець, кандидат філософських наук, керівник проекту.
Презентував книжку харківський видавець Олександр Савчук. За його словами, ця праця є надзвичайно важливою як для збереження нашої культурної спадщини, так і для долучення її до навчальних процесів у профільних закладах.
«Оця книжка видана за бюджетні кошти та передана на 250 державних організацій України. Це бібліотеки – районні й обласні, це профільні навчальні заклади, в яких навчають архітектури, це музеї»,- Олександр Савчук, видавець, кандидат філософських наук, керівник проекту.
Наступною подією культурного життя громади стало встановлення на місці колишнього розміщення Вознесенської церкви стенду з інформацією про неї та QR-кодом, що дає змогу переглянути 3D-модель тогочасного витвору сакрального мистецтва.
«Ви можете її збільшувати. Також ви можете змінювати освітлення».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Добрянка і Радуль – осередки старообрядництва на Чернігівщині
«Це справді шедевр. Вона насправді унікальна. Справа в тому, що перед самою церквою стоять два слупи, які ми знаходили лише в трьох дерев’яних церквах України. Це Седнівська церква. Це Новомлинська церква, також знищена, і наша Березнянська. По-друге, це висота цієї церкви. По-третє, це інтер’єри. На фото видно, наскільки це величні, високі. Інтер’єри, які надихають людину, створюють найпрекрасніше відчуття зв’язку з Богом. Відповідно, це така краса, до якої наші пращури йшли століттями. Від майстра до майстра передавалося розуміння, який це має мати вигляд»,- Олександр Савчук, видавець, кандидат філософських наук, керівник проекту.
Загалом на XVIII століття в Березній налічувалося 10 церков. Вознесенська була однією з найбільших. Передати її значимість може проста порівняльна статистика, наприклад, тогочасних Березної та Чернігова.
«На той час, коли будувалася церква, тут було 1002 двори. А в Чернігові було 650. Тобто цей населений пункт був у півтора разу більший. Тому потреба в церквах була»,- Олександр Бондар, чернігівський історик.
Хоча ровесників цієї церкви, коли вона ще не була знищена, вже не залишилося, проте міфи та спогади про неї передаються з покоління в покоління.
«Є легенда у нас, у Березні, що колись тут їхала цариця Катерина і заїхала до цієї церкви, вона їй дуже сподобалась і Катерина залишила там автограф»,- Оксана Кармезіон, директор КЗ «Березнянський історико-краєзнавчий музей ім. Г. Верьовки».
«Сто років прожила моя баба. Недавно померла. Розповідала, що вона тут хрестилася. Церква була дерев’яна. До революції була, революцію витримала. Після війни її вже не було»,- Анатолій Миколайович, житель селища Березна.
Загалом цей проєкт відновлення нашої сакральної архітектури, окрім історичної складової, має і туристичну, і педагогічну місії. Вознесенська церква через смартфон може «дійти» до цілого пласту глядацької аудиторії – молоді.
«Діти, школярі сидять у телефонах, у гаджетах. Вони можуть навіть підійти до цього стенду, відсканувати QR-код на телефон і побачити 3D-модель цієї церкви»,- Оксана Кармезіон, директор КЗ «Березнянський історико-краєзнавчий музей ім. Г. Верьовки».
«Загалом осучаснення туристичних об’єктів, а це 3D-моделювання, або моделі доповненої реальності. Додасть тих людей, молодь, які звикли користуватися гаджетами»,- Тетяна Коржинська, керівник Чернігівського обласного туристично-інформаційного центру .
Що стосується самого проєкту «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури», то він реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Стартував у серпні минулого року, остаточно ж завершити роботу над ним планують у травні цього року.
Серед планів Олександра Савчука – так само відтворити інтер’єри дерев’яних церков і передати їх суть.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Олег Дешура
Оператор Дмитро Дриганов
