Життя громад

На Чернігівщину їдуть іноземці, аби побувати в музеї геніального кіномитця зі світовим ім’ям

Сосниччина – це батьківщина всесвітньовідомого кіномитця Олександра Петровича Довженка. Тож тут діє літературно-меморіальний музей О.П.Довженка, до речі, єдиний музей у світі й в Україні, який презентує життєвий і творчий шлях класика світового кінематографа.

Стоїть він на історичному місці, де була садиба родини Довженків. Причому музей має дві частини.

«Це меморіально-побутовий ансамбль, що стосується дитячих літ Олександра Довженка, і літературно-меморіальна експозиція, де знайомимо з творчістю митця, як відбувалося його становлення як режисера, які фільми зняв, а також показуємо фільми Довженка, обов’язково в екскурсію входить перегляд його першої комедії «Ягідка кохання». Вона цікава, в дусі чаплінівських мотивів – чорно-біле німе кіно. Екскурсія та перегляд фільму залишають багато приємних вражень», – у коментарі для ЧЕline зазначила Ольга Ярмуш, заступниця директора з наукової роботи Сосницького літературно-меморіального музею О.П.Довженка.

237431082_1502561716754777_4812665755960130840_n

Логічно, що розповідь про життя видатної особистості варто починати з родинного гніздечка, в якому вона з’явилася на світ.

Хата, в якій народився і зростав майбутній геній, збереглася понині. Вона передає дух тогочасної епохи.

«Хатка справжня, автентична. Насправді ж у 30-х роках Олександр Довженко забрав своїх батьків до Києва, а хатина була продана одній сосницькій родині. А тому речі, які належали Довженкам, розійшлися по родичах і сусідах. І коли відкривали музей, то люди почали зносити ці речі», – розповіла Ольга Ярмуш.

236058062_525675938497461_3117803524020708648_n

Другу світову війну довженківська хата пережила. У той час у ній розміщувався штаб поліцаїв, вони дуже неакуратно ставилися до будинку. Дошки з підлоги повиривали, піч ними розтоплювали, стріха протікала. Тож, звісно, хату потім ремонтували.

«Дах перекривали полтавські майстри за голландською технологією. Очеретяне перекриття, хоча за Довженків воно було солом’яне. Зробити все так, як було насправді, немає можливості. Бо треба заготовляти спеціально солому, яку потрібно правильно зжати серпами, щоб були довгі стебла. І потім у старовину такими стеблами робили перекриття», – повідомила заступниця директора з наукової роботи Сосницького літературно-меморіального музею О. П. Довженка.

236206162_468353254141410_7502351897768894893_n

Автентичною є клуня на подвір’ї. Це господарське приміщення, в якому раніше молотили зерно та зберігали, а тепер просто зробили виставку різноманітного сільськогосподарського інвентарю для презентації побуту селянства Чернігівщини початку і середини ХХ століття.

До речі, вважається, що найцікавіший експонат у музеї – це колиска.

«Ми кажемо, що це сакральна річ цієї хати. Та колиска, в якій мама Одарка Єрмолаївна викохала своїх 14 діток, серед яких був Олександр Довженко. На жаль, така драматична доля в тих дітей була, бо з 14 вижили тільки двоє, а 12 померли від різних хвороб, пошестей, як сам Довженко потім писав у своїх щоденниках», – зауважує Ольга Ярмуш.

236614972_1652093794987113_4633112960511129353_n

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сосничани займаються спортом на сучасному стадіоні (Фото)

Загалом Довженко – цікава особистість із погляду його мемуаристики й епістолярної спадщини. Адже те, що він описував у свої літа, стало надзвичайно актуальним зараз.

«Він ніби передбачив багато процесів, які нині відбуваються з Україною. І в хаті Довженків є портрет Кобзаря Тараса Шевченка, який колись придбаний був батьком Олександра Довженка на ярмарку. І от інколи Олександра Довженка називають кобзарем ХХ сторіччя, бо в нього була чимось подібна доля до долі Тараса Шевченка. Оце примусове відселення з України, біль, тяга до рідної землі – Довженко теж все це пережив», – розказала заступниця директора з наукової роботи Сосницького літературно-меморіального музею О.П.Довженка.

236634045_372323911154782_1151284143602875226_n

Із творчою діяльністю Олександра Петровича можна ознайомитися в другій частині музею. Тут же зберігаються й автентичні речі, які належали митцю: його воєнна фляга, погони та деякі меблі з квартири.

Життя та творчість Олександра Довженка цікавлять не тільки українців, а й іноземців. Тож до музею приїжджає чимало різних гостей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мистецький куточок на Чернігівщині вабить людей з усього світу (Фото)

236833871_256188226333323_2593562358957817456_n

«Цьогоріч ми взяли в штат людину, яка володіє німецькою й англійською мовами. Щоправда, іще замовлень на екскурсії такими мовами не було. А взагалі через ковід туристичний потік зменшився. Якщо ми щороку приймали від 15 до 20 тисяч відвідувачів, то ці показники трішки зменшилися. Але люди однаково їдуть і іноземці також. Цьогоріч були гості з Норвегії, Голландії, США, поляки приїжджали. Власне, з усіх країн до нас приїжджають гості, в яких родинні чи робочі моменти пов’язані з Сосниччиною. Тож, окрім вирішення своїх питань, вони обов’язково приїдуть до музею-садиби Довженка. Адже це найголовніша туристична принада нашого регіону. Ми знаходимося на такому місці, де шляхи ведуть до інших туристичних локацій – Батурина і Новгорода-Сіверського. Тож туристи, які їдуть туди, заїжджають і до нас дорогою. На сьогодні відвідувачі переважно з Чернігівської, Київської, Сумської областей. Хоча приїздять із Львівщини та Івано-Франківської областей», – пояснює Ольга Ярмуш.

За її словами, нині музеям доводиться адаптуватися до вимог сучасності. Тож вони не можуть уже презентувати себе тільки як осередки, де щось зберігається. Музейні працівники намагаються іти назустріч відвідувачам і проводити на своїй базі різноманітні майстер-класи, творчі зустрічі або презентації.

238772504_1041271476612318_9097491241420382159_n

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ще статті по темі

Back to top button